Хатину Наталії всі обминали.

У селі про неї недобра чутка ходила.

Колись вона особисто зруй нувала своє щастя, тож зараз залишилася зовсім одна.

Чоловік від неї пішов через поганий характер.

Вона постійно висловлювала на його адресу претензії та невдоволення.

Олег був мужик роботящий, терплячий, але навіть він не витримав.

Залишилася Наталя одна з десятирічним сином, стала після відходу чоловіка ще сварливішою.

Коли синові виповнилося двадцять три, у нього з’явилася дівчина.

За рік вони вирішили одружитися, жити стали з Наталею.

Наталя не давала бідній дівчині спокою, цілий день ходила по п’ятах і критикувала її.

Бідолаха терпіла два роки, а потім розлу чилася і повернулася до батьківського будинку.

Іван дружину любив, розрив сприйняв дуже бо лісно.

Він після розлу чення поїхав на заробітки, все в селі надто нагадувало йому втрачену любов.

На матір він у певному розумінні скривджений, тому не спілкується з нею, лише надсилає гроші.

Наталя ні з ким із сусідів не спілкується, встигла з усіма посва ритися.

У селі жінку відверто недолюблюють.

Багато хто вважає, що вона на свою долю заслужила.

КІНЕЦЬ.