Марина, як лише вийшла заміж, поїхали з чоловіком жити до столиці. Вони обоє з бідних сімей, тому на якусь допомогу родини навіть не могли розраховувати, на жаль.

В ті непрості роки вони побачили разом чимало всього, через багато чого пройшли: і без хліба сиділи, і орендували лише маленьку кімнатку, щоб на елементарні харчі вистачало.

А згодом, коли їх справи покращилися і вони стали трішки більше заробляти, то відразу орендували окрему маленьку квартиру на краю містечка.

А потім чоловік Марини Данило вирішив, що йому потрібно здобути гарну професію, він звільнився зі своєї фірми та пішов на державну роботу, там платили йому суцільні копійки, але було більше часу, щоб ходити на навчання, адже там коротший робочий день, якраз підлаштований під його графік.

Тоді всі витрати були на Марині.

На той час, вона закінчила курси перукаря. Щодня з ранку до вечора Марина була на роботі, ще й додому до неї клієнти приходили у її вільний час, вона працювала й в вихідні дні, бо знала, що в них зараз не прості часи і від її зарплати залежить, як вони житимуть з чоловіком завтра і чи зможуть оплатити оренду квартири.

Данило закінчив навчання та відразу знайшов хорошу роботу. Через рік вони взяли квартиру в кредит, сплативши невеликий перший внесок, а Марина народила синочка й відразу пішла в декрет.

Все наче добре складалося в них: синочок згодом пішов у садочок і Марина знову вийшла працювати в перукарню.

Але зараз жінка заробляє мало, адже працювати багато не може, потрібно дитину з садочка забирати вчасно, на дім до неї більше ніхто не приходить, бо зараз не хочеться чужих людей запрошувати додому, і вихідні дні жінка присвячує сім’ї та дитині, часу на роботу багато немає.

Та останнім часом Данило став докоряти дружині, що він один лише заробляє гроші, просить Марину тепер економити.

А буває такий час, що в неї зарплата скінчилася, до нової ще довго, але жінка чекає, гроші в чоловіка не просить, бо знає, що лише докоряти буде.

Ось так і вийшло, свого часу Марина підтримала свого чоловіка в скрутну хвилину, а Данило зовсім не зрозумів, кому завдячує всім.

Чому так дуже часто в житті буває, що поки чоловік будує собі кар’єру, лише роботі час приділяє, дружина все робить вдома, дітей ростить, а коли чоловік гарно стає заробляти, успіху досягає в роботі, то відразу забуває, кому завдячує він?

А найгірше, коли розлучаються – чоловік собі з сім’ї йде самодостатній, маючи гарну роботу, зарплату добре отримуючи, а дружина залишається сама – ні кар’єри, ні грошей.

Фото ілюстративне.

Джерело