Коли я пішла в декрет, то фактично залишилась без доходу. Мене це ніяк не влаштовувало, бо я звикла мати свою копійку. Тому і знайшла підробіток онлайн. Але для цього потрібно було мати нормальний телефон. А мій уже жахливо зависав та відмовлявся виконувати найпростіші команди.

Два місяці я працювала як могла. А потім чоловік вирішив мені на річницю зробити подарунок і придбав новенький смартфон. Хоча я відчувала себе винною, що ми із сімейного бюджету витратили грошей на мене. В той час як заощаджували на кожній дрібниці.

Просто так склалось, що після весілля ми переїхали до батьків Влада. Декілька місяців з нами проживала і сім’я сестри мого чоловіка. Місця всім вистачало, але вона не захотіла жити з нами, тому з’їхали на орендовану квартиру. Проте залишилась бути приписаною у квартирі батьків.

Одного разу ми поспілкувались і хотіли запропонувати Олі виплатити гроші за її частину квартири, тоді вони зможуть докласти свою вже відкладену суму і купити власне житло, а ми гарантовано будемо мати квартиру ту, в якій проживаємо.

Я прекрасно бачила, що свекруха хоче, аби дочка повернулась і жила з нею, але що можна зробити, якщо та повертатись не хоче?! Від цього їй неспокійно на душі і постійно вона тільки те і робить, що піднімає це питання, жаліє бідненьку дочку і підганяє нас.

І ось коли вона побачила, що у мене новий телефон, то була шокована. Вона завела такий скандал, що я собі й уявити не могла. Кричала, що ми розкидаємо гроші направо й наліво замість того, щоб виплатити їх Олечці.

Вона постійно відсилалась лише на мене. На сина і слова поганого не сказала. Але він терпіти не став. Хоч зазвичай він максимально неконфліктна людина.

І спокійно сказав матері, що це наші гроші, ми їх заробили і маємо право витрачати їх так, як самі того захочемо. В той час як Оля не думає, що їй потрібна нова квартира, вони сім’єю регулярно на відпочинки їздять, а ми маємо відмовляти собі у найелементарніших потребах.

Я ніколи не думала, що дійде до такого, але закінчилось все тим, що Влад сказав:

– Отже, зараз ми беремо кошти, які уже назбирали, іншу суму беремо в кредит і купуємо квартиру, яка нам до вподоби. Помаленьку якось виплатимо і все буде у нас добре. Я теж хочу, щоб моя дружина могла нормально жити, відпочивати, манікюр собі зробити в кінці то кінців.

Я була засмучена, що всі пересварилися через мій телефон, але від цих слів чоловіка так тепло стало на душі. Ніколи раніше він такого не говорив, а тепер я прямо було шокована його рішучістю. Проте він дійсно був правий. Я також жінка, як і Оля. Я хочу власне гніздечко, власну кухню, право вибору та свої порядки.

Якщо батьки так переживають за свою дочку, то нехай тепер забирають її до себе і вона нам виплачує частину грошей за квартиру. Та я знаю, що вона з батьками ні за що в світі жити не захоче. Якби там її не вмовляли.

КІНЕЦЬ.