Катя сумно подивилася на Михайла і заплющила очі, але він таки встиг помітити в них тугу.

– Ну що ти знову починаєш? Все ж так добре!

– Ти годуєш мене казками! Ти ніколи не кинеш дружину! – сумно сказала Катя і загорнулась обличчям у подушку…

…Вони потайки зустрічалися вже два роки, він усе обіцяв, що скоро піде від своєї Іринки, але продовжував залишатися поряд з нею.

Катю це дуже дратувало, а ще більше її дратувало, що вона не може піти від нього.

Занадто встигла привʼязатися за цей час.

Мишко та Ірина здавались зразковою родиною! З боку. Усі знайомі вважали, що у їхній сім’ї все ідеально. Насправді, все було далеко не так. Познайомилися вони ще студентами. Ірина тоді зустрічалася з іншим хлопцем і збиралася вийти за нього заміж.

Дівчиною вона була видна – гарна, розумна, одна з найкращих студенток, з перспективою хорошої роботи після отримання диплому.

Наречений їй пасував – менеджер великої будівельної компанії, відомої не тільки в місті, а й далеко за його межами.

Весілля зразкова пара планувала довго і ретельно. Однак, прийти до вівтаря вони все ж таки не змогли. У їхні плани втрутився нахабний молодий Мишко.

– Слухай, познайом мене он з тією дівчиною! – попросив він якось друга на одній із вечірок.

– З Ірою? Е-е-е, друже, там не варіант!

– А чого так? Якщо ти злякався, я сам підійду!

І він рушив у бік дівчини.

Характер у нього був жвавий і рішучий. Складнощі його не зупиняли, а, навпаки, тільки надавали натхнення.

Побачивши перспективну дівчину, він вирішив здобути її, незважаючи ні на що.

– Куди! Вона заміж незабаром виходить! Тобі до її хлопця, як до зірок!

– Чим складніше завдання, тим цікавіше! – підморгнув другу хлопець і підійшов до дівчини.

А через три роки вони стояли в ЗАГСі і говорили – «Так».

Мишко зміг не тільки відмінити весілля дівчини, але й закохати її в себе, а пізніше – покликати заміж.

Він намагався зробити її щасливою. Але на жаль, інтерес до неї згас задовго до того, як вони вирішили одружитися.

– Скільки ти ще порівнюватимеш мене з колишнім? – часто ображався він, чуючи від Ірини некоректні зауваження на свою адресу.

– Мишко, я тебе не порівнюю з ним! Тобі так тільки здається!

– Розумію, він був ідеальним! Тоді чого ти його кинула заради мене?

– Тому що тебе недолуга покохала!

Кілька місяців Мишко ображався, а потім вирішив, що безглуздо втрачати такий перспективний варіант, адже Іра до цього часу вже знайшла собі чудову роботу.

До того ж, її батько був дуже забезпеченою людиною, нещодавно купив доньці власну квартиру.

Чотири роки сім’я жила відносно щасливо. Про дрібні інтрижки чоловіка Ірина не знала, чи намагалася не помічати їх.

Так було доти, доки на сайті знайомств Мишко не знайшов Катю. Дівчину молодша за нього, з наївними, широко відкритими, довірливими очима.

Незважаючи на наївність, дівчина виявилася дуже серйозною. Насамперед вона без сорому запитала:

– А ти не одружений?

– Одружений, а що це змінює?

– Всього найкращого!

– Чому? Я ж тебе не в ЗАГС кличу, а просто приємно час провести, побалакати, в кафе посидіти.

Пізніше Катя гірко шкодуватиме саме про той день, коли дала слабину і не заблокувала наполегливого залицяльника.

– Добре, ми можемо поспілкуватися, але не більше!

Довге листування поступово перемістилося в життя. Дівчина дуже сподобалася Мишку – відкрита, мила, весела, легка.

Без пафосу і химерних фраз дружини.

З Катериною все було інакше! Він міг годинами говорити з нею про що завгодно, не переживаючи здатися нудним чи безглуздим.

Квіти, дрібні, але потрібні подарунки, зустрічі з роботи, походи в кіно та кафе стали нормою їхніх стосунків. При цьому Мишко не наполягав на більшому, а про дружину говорив приблизно таке:

– Вона нещодавно дуже заслабла. Я не можу покинути її, не можу не підтримати.
– А що з нею?

– Щось по-жіночому. Не захотіла народжувати, от і таке!

– Вона була вагітна?

– Схоже, вона не каже, але лікарка натякнула. Досі не можу їй пробачити!

Останнє було сказано з такою інтонацією, що Катя задумалася – може Мишко не зовсім такий, яким хоче здаватися.

Однак його чари вже діяли і мислити раціонально у неї виходило все гірше і гірше.

Крім того, він часто говорив про швидке розлучення, розповідав про те, наскільки погана його дружина, і про те, що вони вже кілька місяців сплять у різних кімнатах.

Мишко безперечно натякав на те, що кінець їхніх стосунків близький.

– Ми живемо з нею більше, як друзі. Ось нещодавно ремонт у її квартирі зробив. Її гроші всі на процедури йдуть, хотів порадувати її.

Стільки грошей вклав! – брехав він, не червоніючи, і назвав космічну суму.

– Ого! Це що ж можна зробити на цю суму?

– Нічого особливого, просто тобі складно уявити витрати тих, хто добре заробляє.

– Чому?

– Ну, давай не будемо про це, я ж знаю, скільки ти отримуєш!

– Ага, тому ти вважаєш, що я можу задовольнятися всім невибагливим, наприклад, чужим чоловіком?

– Ну, що ти до слів чіпляєшся? Я теж жив бідно, зараз ось стало краще, бо багато працюю. У тебе також все попереду!

– Слухай, давай, мабуть, припиняти наше дивне спілкування! Ти одружений, я принципово не хочу бути коханкою!

– Ні! Я не хочу тебе втрачати! Я тебе люблю!

– Які гучні слова від одруженого!

– Це правда! Я дружину давно не люблю. Наше розлучення – питання часу! Ми давно не живемо, як подружжя, якщо ти розумієш, про що я.

– Я розумію, що ти чіпляєш мені на вуха локшину!

– Ну, скажи, що ти мене не любиш і ось так легко все закінчиш? Катю, я ж знаю, що це не так! Нам так добре разом! Припиняй!

Відповісти вона не змогла. Брехати не виходило, а правда лякала навіть її саму.

У результаті Катя здалася, погодившись на роль коханки. Протягом двох років Мишко годував її казками про швидке розлучення та словами про розмову з дружиною.

При цьому він відкрито відвідував з Катею кіно і ресторани, де їх часто бачили друзі дружини. Катю це дивувало. Як можна знати про невірність чоловіка і продовжувати жити з ним?

Протягом цього неприємного роману вона кілька разів намагалася знайти іншого хлопця і кинути Мишка.

Кожна спроба зрештою була неуспішною. Усі хлопці здавалися їй лише його жалюгідною копією. З ними було нецікаво, не було іскри і блиску в очах.

І він усе це знав, і продовжував говорити про те, як сильно любить, але не може покинути слабу дружину.

– Ти зрозумій, кохана, вона не витримає! Давай ще трохи зачекаємо! Мені треба буде відвезти її на процедури і трохи там побути з нею. Це буквально на кілька тижнів. Я буду дуже сумувати!

– Ти намагаєшся всидіти на двох стільцях, роблячи нас обох нещасними! Ти дружину ніколи не кинеш! Залишайся з нею! Я втомилася!

– Я обіцяю – поговорю з нею, коли повернемося!

А через пару місяців Катя знайшла сторінку Ірини в соцмережах.

Вона відкрила фото, де вони з Мишком разом, глянула на дату і оторопіла від побаченого!

Катя дізналася, що поїздка на процедури в лікарню виявилася відпусткою в Італії!

І Мишко подарував її дружині на їхню річницю!

Поговорити з дружиною він, звісно, часу не знайшов…

– Ну як я їй скажу про розлучення? Там лікарі ситуацію нагнітають, їй було надто важко!

Катя вирішила, що з неї досить таких стосунків. Два роки нервів і невизначеності.

Два роки сліз та образ на неможливість зустрічати з коханим свята, засинати і прокидатися разом.

Ще й його постійна брехня! Але подорож в Італію стала останньою краплею її розчарування.

Зібравши всю волю, вона вирішила все закінчити, але зробити це так, щоб йому не хотілося повертатися.

– Мишко, я вагітна! – повідомила вона під час зустрічі.

Катя знала, що Михайло категорично не хоче дітей, і що він ретельно стежив за цим.

– Це виключено!

– Тест показати?

– І що він дасть? Звідки мені знати, що він мій?

– Ну, може звідти, що в мене нікого, окрім тебе немає!

– Ти думаєш, я повірю? Не сміши! – сказав він.

– Я готова зробити тест на батьківство, щойно він чи вона народиться!

– Жодних тестів! Нічого не буде, зрозуміла! Я не збираюся присвячувати життя оцьому всьому, жити від зарплати до зарплати, переживаючи, чим дітей годувати!

– Так і не хвилюйся! Я його для себе народжую, мені від тебе нічого не потрібно!

– Усі ви так говорите, а потім у суд тягнете.

– Цікава в тебе думка про мене! Взагалі, я могла б тобі не говорити, але вважала це нечесним. Ти можеш іти, мені від тебе нічого не треба! Але ти житимеш і знатимеш, що десь росте твоя дитина!

– Щоб уночі не так спокійно спалося і наступного разу думав, перш ніж у чуже ліжко лізти, – подумала вона, але вголос цього говорити не стала.

Два тижні Мишко вимагав припинити все, але потім все ж таки відчепився, так і не усвідомивши, що все це було неправда.

Катя досягла того, чого хотіла. Вона відманила його від себе, будучи впевненою, що він більше не постукає її у двері.

– Так, була б я справді вагітна, не знаю, що було б з такими переживаннями! – ділилася Катя з подругою.

– Тільки знаєш, я б твоєму казанові ще крутіше влаштувала, – сказала Віка. – Занадто він легко відбувся!

– Що ти маєш на увазі?

– Треба жінці його очі відкрити, а то вона сидить в рожевих окулярах!

– Та ну їх! Нехай самі! Може, їй так зручніше.

– Це навряд чи! Швидше за все вона зайнята своїми справами, от і не бачить нічого далі власного носа!

Катя не хотіла робити нічого подібного, але подруга її переконала.

Вони відправили їй пару фото її чоловіка в обіймах з нею.

Не те щоб Катя, хотіла чогось поганого. Просто вона вирішила, що та жінка має сама вирішити жити їй далі зі зрадником, чи ні.

Ну а Катя зробила висновки і зрозуміла, що більше з одруженими мужиками зв’язуватись вона ніколи не буде.