— Мама?! То це ти?! Ти тоді організувала дзвінок про Макса? Мати злякано дивилася на дочку. Мовчання знак згоди… Три роки тому Катя збиралася заміж за Ігоря. А тут раптом їй зателефонувала якась дівчина і сказала. — Ми з Ігорем любимо одне одного. У нас буде дитина.

Відпустіть його. Катя, як не заперечував Ігор наявність іншої жінки, розірвала з ним і обірвала всі зв’язки. Два роки не підпускала себе чоловіків, нікому не вірила.

А потім з’явився Стас і серце дівчини розтануло. Боячись наврочити, вона нікому не розповідала про Стаса. Досі. Сказала мамі про нього, тільки коли він покликав її заміж. — Зареєструємо наші стосунkи офіційно і житимеш зі мною. У мене своя трикімнатна квартира в центрі.

Якщо хочеш, улітку зіграємо весілля. Але я зараз готовий відвезти тебе до себе. Не можу терпіти!.. — А хто піклуватиметься про нас?! — вигукнула мати Каті.

Справа в тому, що більшу частину сімейного бюд жету їхньої родини (мати, її чоловік, їхній син) становили внески Каті, яка отримує солідну зарnлату.

— Ти не кинеш нас на свавілля долі. У тебе будуть діти, і ти забудеш про нас. А нам треба робити ремонт, kредит за машину nлатити, скоро твоєму братові до університету. Хто за навчання nлатитиме. Ось тоді вона й запитала Ігоря.

Мовчання матері підтвердило здогадки Каті, що це Галина Петрівна організувала дзвінок ніби від дівчини Ігоря. Таким чином жінка думала лише про свої статки.

Адже вийди Катя заміж, і сімейка мами втратила б солідну частку в сімейному бюд жеті. І Катя усвідомила, що потрібна матері, лише як гаманець. Щастя дочки її не цікавить. Катя подзвонила Стасові, той тут же приїхав і забрав kохану та її речі до себе. А мама? Бог із нею. Нехай живуть як можуть.

КІНЕЦЬ.