Мама Каті покинула її, коли вона була ще зовсім малою, а все тому, що її вітчим був проти дитини. Катю виростила її бабуся, яка вклала в її розвиток та виховання всю душу, Катя виросла і дякувала бабусі як могла, вона з відзнакою закінчила універ, потім знайшла роботу своєї мрії, заробляла неnогано. Бабуся Каті ніяк не могла натішитися успіхом онуки. Вона ніколи не розповідала про свою дочку Катю, та й Катя особливо не цікавилася мамою. Якось, коли Катя була вже набагато дорослою, вона запитала, де її мама, а бабуся Люда не хотіла брехати, сказала, що мама вийшла вдруге, тому їй довелося залишити рідну доньку у бабусі.

Катя ніяк не розуміла, як вона могла покинути її через чоловіка, вона не звинувачувала свою маму, нічого не говорила бабусі про неї, просто їй було приkро за це. І ось коли Катя подорослішала, вона не знала, як відреагує на те, коли побачить маму. Вона нічого не відчувала до неї, навіть бабусі якось сказала, що не знає, чи хоче бачити свою маму взагалі чи ні. Якось у двері квартири зателефонували, Катя подумала, що це медсестра, яка мала зробити укол бабусі.

Справа в тому, що бабуся нещодавно захворіла, вона лежала в ліжку і Катя доглядала за нею і доnомогала. Коли дівчина відчинила двері, побачила незнайому жінку, та представилася і сказала, що вона її мама. Потім жінка увійшла до них додому, почала говорити, що всі ці роки скучала, а зараз прийшла забрати доньку до себе. Катя відмовилася залишати свою бабусю та йти з незнайомою жінкою, яка згадала про доньку після того, як не стало чоловіка. Адже Катя все зробила правильно, адже її виховала бабуся, присвятила свої найкращі роки їй, поки її мама пропадала невідомо де.

КІНЕЦЬ.