Моя подруга Альбінка близько двох років тому почала зустрічатися зі своїм одруженим керівником. Я її попереджала, що краще в ці стосунки не вплутуватися, нікому від них добре не буває, але Альбінку це тільки веселило.

– Ну вже ні! Я свого не впущу! Я вирішила, що розведу його з дружиною. Ось побачиш, ми з ним разом будемо! – говорила вона мені.

Альбінка – дівка пробивна і чіпка. Через рік начальник оголосив дружині, що у нього є нова дама серця і розлучився, чому Альбіна дуже зраділа. Вона дуже пишалася собою і тим, що змогла відвести одруженого з сім’ї, де він прожив багато років.

Прийшов він жити, звичайно ж, до Альбіни, тому що дружина відвоювала собі квартиру і вигнала колишнього чоловіка. Альбінка тут же почала облаштовувати побут з тепер уже своїм Чоловіком Мрії. Однак життя з Чоловіком Мрії виявилася зовсім не таким, яким вона собі уявляла.

По кутах затишної квартири тепер валялися брудні чоловічі шкарпетки, користуватися тyaлeтним йоржиком, чоловік, судячи з усього, не вмів чи не хотів. Ночами хропів так, що не давав заснути. Та ще й вимагав всякої різної їжі йому готувати, а Альбінка звикла жити на хлібці та салатику.

Зрозуміло, вона була в шoці від усього цього, тому що до розлучення зустрічалася з ним максимум на кілька годин, ночі з ним не проводила, так як він повертався в сім’ю. Який він в побуті, теж уявлення не мала. Намагалася перевиховати, але тільки даремно час і нерви витратила.

Знайшла телефон його колишньої дружини, зателефонувала і каже, мовляв, забирай назад свій скарб, награлася. А дружина їй у відповідь: «Та ні, голубонько, тепер сама з ним плюхайся! Він мені  не потрібен”.

Від колишньої радості Альбіни не залишилося і сліду. Тепер вона тільки й думає, як би вигнати мужика зі своєї квартири, тому що добровільно він йти не хоче, йти йому нікуди.

Вона його виганяє, він знову до неї. Замки поміняла, він біля порогу тусується. Загалом, хотіла дівка щастя, а отримала одні проблеми.

Правильно кажуть, що на чужому нещасті щастя не побудуєш, хоча колишня дружина, по ходу, дуже навіть рада, що від чоловіка позбулася.

Так що не треба, дівчата, завчасно радіти, якщо вам «вдалося» чужого мужика відвести. З хороших сімей так легко не йдуть, хороших мужиків так легко не відпускають. Якщо вам так легко далася «перемога», не виключено, що слідом за нею піде гірке розчарування.

КІНЕЦЬ.