Юра залицявся до мене ще коли ми навчалися в школі. Проте взаємності так і не отримав. Я сприймала його лише як друга.

Після випускного наше спілкування обірвалося.

У студентські роки я почала зустрічатися зі своїм одногрупником Кирилом. На третьому курсі дізналася, що вагітна. Коли повідомила новину майбутньому татусеві, він не знайшов нічого кращого, як перевестися в інший навчальний заклад. Відповідальність за життя ще не народженої дитини лягла на мої плечі.

Добре, що батьки не залишили мене в скрутну хвилину. Допомагали приглядіти за Аліною, тому навчання я все ж завершила. Потім повернулася з донькою в село.

Вирішила, що перший час поживу біля батьків, а коли доня підросте, ми повернемося в місто.

Юра, коли дізнався, що я знову в селі почав частенько заходити в гості. Цікавився моїм життям та приділяв багато уваги Аліні. Ніколи не приходив з порожніми руками, завжди приносив доні якийсь гостинець чи подарунок.

Якщо шлях до серця чоловіка лежить через його шлунок, то шлях до серця матері йде через її дитину.

Звісно, Юрко підкупив мене своїм гарним ставленням до дитини, а коли одного разу Аліна назвала його татком й попросила залишитися, то я зовсім розм’якла й погодилася на стосунки з колишнім однокласником.

Деякий час ми пожили біля моїх батьків, а потім розписалися і Юрко придбав нам власний будинок. Через два роки у нас народилася спільна донечка Ірина.

З появою нової дитини, Юра не припинив гарно ставитися та дбати про Аліну. Я була спокійна.

Оскільки жили ми неподалік від свекрухи, Олена Пилипівна частенько навідувалася в гості. Я помітила одну несправедливість. Кожного разу як бабуся приходила до онучок, то подарунок чи цукерку приносила лише Іринці.

Якось Аліна потяглася й собі, щоб взяти гостинець та свекруха вдарила її по руці й дівчинка побігла до своєї кімнати плакати.

Я запитала у жінки в чому справа та чому вона так поводить себе зі старшою онучкою та що та відповіла:

-А ти мені своїх байстрючок не приписуй.

Аліна нам чужа, чого б це я мала витрачати на неї свої гроші та час! Іринка нам рідна, тож я і приходжу до своєї онучки.

Ввечері я про все розповіла Юркові. Він особисто переговорив зі своєю мамою й попередив або вона приймає обох дівчаток й гарно до них ставиться, або взагалі може більше не приходити.

Я не хочу, щоб чоловік зі свекрухою посварилися, але не дозволю нікому ображати своєї дитини.

КІНЕЦЬ.