Із сусідньої кімнати Олена Василівна почула, як Рита, її невістка, нестримно ридає. Вона забарилася, не наважуючись втрутитися, оскільки в минулому не схвалювала Риту, наприклад, за те, як готувала їжу. Проте плач невістки не давав їй спокою, і вона пішла втішати Риту.

На превеликий подив Олени, Рита розповіла, що підозрює Ігоря, сина Олени, у любовному зв’язку з іншою.

Хоча в Олени були сумніви щодо Рити, її більше хвилювала думка про можливу нову невістку та добробут маленького онука Юрчика. Вона втішила Риту,

порадивши їй зосередитися на собі, а сама вирішила розібратися з гаданою другою жінкою сина, а точніше – Ніною, диспетчером на роботі Ігоря.

Прийшовши в офіс, Олена тонко поставила Ніну до відома про маленького сина Ігоря та єдність їхньої родини. Її посил був зрозумілий і підкреслював важливість шлюбних і сімейних зв’язків, відкидаючи романи поза шлюбом.

Увечері того ж дня під час сімейної вечері Ігореві зателефонував невідомий чоловік та попередив, щоб він тримався подалі від Ніни.

Пізніше Ніна написала Ігорю повідомлення про припинення їхніх зустрічей. На запитання збентеженого Ігоря матері про дарування їхньої квартири Риті, Олена натякнула, що готова забезпечити безпеку та благополуччя Рити та Юрчика, якщо це буде потрібно.

Відносини Ігоря та Рити налагодилися, вони обидва зрозуміли, наскільки важлива вірність у відносинах, особливо у відносинах з дитиною.

Рита почала більше поважати свекруху, обидві жінки стали цінувати і хвалити одна одну, так що ця помилка Ігоря призвела до поліпшення міжособистісних відносин у їх сім’ї.

КІНЕЦЬ.