– Іванко, ну хіба це гарно було з твого боку? Таку різницю між моїм онуком і своїми робити?, – сказала я сестрі після того, як колядник повернувся додому зі сльозами на очах.

– А ти моїм скільки дала вчора? Хіба не по 200 гривень?

– Але ж Іванко, в тебе двоє, а в мене один, – гаркнула я на рідну сестру, бо сил все це слухати просто не було.

Я б так не вчинила.

На саме Різдво до мене прийшли два онуки рідної сестри Іванки, щоб заколядувати. Зараз часи важкі і я вважаю, що по двісті гривень за коляду це і так багато.

Хлопці мені подякували, я ще пампушка в руки дала, може проголодалися.

Мій же онук приїхав до мене гостювати в гості на Марії. Сам він соромився ходити колядувати, тому я його зкомпанувала з онуками Іванки. Вони братики і все б мало бути добре. Але ні, не вийшло.

Пішли вони втрьох колядувати і розпочали з хати моєї сестри.

І ви розумієте, як вона вчинила? Своїм онукам вона при моєму вложила в руки за коляду по п’ятсот гривень, а моєму одному дала двісті.

Ну звичайно, що Матвійко образився, бо колядували ж то однаково.

Так не гарно робити різницю.

Але Іванка сказала, що її онуки їй рідніші і заради них вона готова й пенсію віддати, а своєму онуку я повинна тисячі давати, а не вона.

Моя сестра завжди була зухвалою, але ми живемо стільки років в одному селі, могла б і змінитись на краще.

Я ледве Матвійка заспокоїла після такої коляди.

Я вже казала, як приїде онук на щедрий вечір в січні, то скажу щоб до баби Іванки не йшов. Хватить…

Ну а як би ви реагували на такі вчинки? Рідна сестра називається…

А, ще наголошу, що в Іванки пенсія в рази більша за мою. Може я й не мала таких грошей дати, а в неї то вони точно є. Ну робити таку різницю – не красиво з її боку.

А що ви скажете?

Джерело