Моєму сину скоро буде чотири роки. Завжди з ним була дружина, але зараз її просять вийти на роботу з декретної відпустки.
Ми не хочемо дитину віддавати до дитячого садка, адже він буде часто хворіти, тому знайшли няню для Артема. Це тимчасово. Він скоро піде до школи, а потім дружина знову вийде у декретну відпустку вдруге.

Зараз ми маємо такі плани на наше майбутнє.
Як виявилось, наш син дуже привітний і щирий хлопчик і тому ще в перший день роботи няні він розповів їй де ми тримаємо свої збереження. Нас це дуже здивувало.

Пощастило, що все на місці, але ми не відразу дізналися про цю ситуацію, а через чотири місяці й взагалі не очікувано.
Ми були запрошені на день народження до знайомих, які проживають в іншому місті. Оскільки їхати далеко ми вирішили сина залишити вдома. Попросили няню, щоб вона вийшла на роботу у всій вихідний і відповідно ми їй за це доплатимо. Отож ми почали збиратися їхати.

Я вже був зібраний, чекав біля дверей дружину. Вона сама зробила макіяж та одягалась.
Ми майже вийшли з квартири й вона згадала, що забула покласти у листівку з привітанням кошти. Вона тільки сказала це мені.
І з нашої спальні виходить наша няня зі скринькою у якій ми тримаємо збереження.

Я злякався, що ми обрали не нашу людину і почав звинувачувати її, що вона копається в наших особистих речах.
А потім виявилось, що це наш же син як тільки няня до нас прийшла працювати відразу розповів де ми зберігаємо кошти. Але няня дуже вихована і жодного разу не заглядала у цю скриньку.

Вона просто почула, що ми вже запізнюємось і щоб дружина не бігла вирішила допомогти, щоб було швидше і згадала про те, що говорив їй наш син Артем де стоїть ця скринька.

Мені стало дуже соромно коли дізнався, що вона просто хотіла допомогти, а я на неї нагримав. Хотіла як краще, а я ось так вчинив.
На святкуванні ми добре погуляли, коли повернулися додому я перепросив перед нянею і дякував. З Артемом ми після цього випадку серйозно поговорили.

КІНЕЦЬ.