Після весілля син привів невістку жuтu до мене в квартиру. З першого дня вона відчула себе господинею. Якось сваха прийшла в гості. А невістка командує мною: каже, що мені ставити на стіл, що мені вдягати, коли тарілки прибирати, який чай кому робити і скільки цукру давати. Сваха сидить, мовчить, наче так потрібно. А я подивляюся щоразу на сина свого, що він скаже
Я маю одного сина, в 29 років він одружився, я була дуже здивованою, скажу чесно. Весь час я думала, що Сергій зовсім не знайде собі дружину. Він у мене дуже перебірливий в усьому і вимогливий навіть до найдрібніших деталей, характер у нього зовсім непростий, мені самій дуже часто було з ним складно.
З огляду на те, що він шукав для себе завжди ідеальну дружину, я і не мріяла навіть, що незабаром він приведе невістку в наш будинок, навпаки – вважала, що буде ще довго холостякувати.
Але я дуже помилилася. За останній час, Сергій дуже змінився. Якось дуже швидко подорослішав і став кожен день затримуватися, міг і декілька днів не з’являтися вдома, казав, що справи в нього.
Перші місяці він тримав у великому секреті те, що у нього є дівчина і вони зустрічаються з нею. Але це ще не все було. Сергій вирішив познайомити мене зі своєю обраницею.
Якось ввечері, мій син запросив мене в невеличке кафе і навіть не повідомив причину нашої зустрічі з ним в настільки дивному для мене місці. Звісно, що я здивувалася, адже син мене в кафе, зазвичай не водить. Він був не один, а з молодою вродливою дівчиною. Можу відзначити, що вона була дійсно витончена і інтелігентна, особлива така жінка, яку важко не помітити зовсім. Звали її Злата.
І ось ця дівчина вже три місяці є дружиною мого сина. Хотілося б відзначити, що Злата вважає себе повноцінною господинею в моєму власному домі, на мій превеликий подив. Мені не приємно це, якщо чесно.
Оскільки у неї є певні правила в сім’ї, я повинна її слухати. Ось молодь пішла у наш час, ми собі такого не могли дозволити у свій час, я б ніколи й подумати не могла колись, що маю командувати батьками свого чоловіка. Я не завжди наважувалася попросити щось у своєї свекрухи, не те щоб ще командувати нею.
Так ось, Злату мої сніданки та вечері зовсім не влаштовують, але готувати дружина мого сина теж не хоче. Я повинна їм готувати вівсянку з бананами, ківі та сухофруктами на сніданок щодня. А ще моя невістка хоче, щоб вранці я робити вологе прибирання в квартирі і бути сучасною жінкою.
Більше того, невістка наполягає, що мені потрібно змінити зачіску і поміняти свій гардероб. Злата говорить, що ті речі, які я ношу, навіть бабусі в селі не одягнули б ніколи.
Як би там не було, але чого я вже точно не бажаю, так це сперечатися з дружиною свого сина і псувати їх сімейні відносини, адже лише гірше буде для всіх від того, якщо я не найду спільну мову з невісткою. Мені не потрібно, щоб мій син мав ще якісь проблеми через мене. Але при цьому мені не дуже хочеться, щоб у моєму будинку мною командувала чужа мені людина, видаючи накази зовсім без поваги до мене.
Я звикла, що у нас з Сергієм свої правила в сім’ї вже багато років, ми звикли жити саме по них. І мені важко з цим миритися. Я розумію у нього тепер дружина, вона його жінка, але квартира ж то моя, вони живуть у мене. Я вважаю, що було б правильно невістці під мене підлаштуватися, а виходить навпаки.
Не хочу розглядати варіант – жити окремо від сина зі Златою. Мені буде сумно одній в квартирі. Та й не зможу я просити їх покинути моє житло і платити багато грошей за дах над головою чужим людям. Квартира у мене велика, у дітей окрема світла і затишна кімната.
Можливо, мені краще поговорити зі Златою, сказати їй, що не хочу, щоб мною командували? Якщо їм щось не подобається, то це їх справи, нехай готують собі самі, а те, як я одягаюся, це моя власна справа і командувати мною зовсім не потрібно.
До речі, у моєї невістки з її матір’ю чудові стосунки. Та й Сергія мого, його теща любить і гарно ставиться до нього. Нещодавно сваха приїжджала до нас в гості. Так Злата, навіть не соромлячись своєї власної матері, командувала мною, що мені робити, де сидіти, що я повинна приготувати на стіл, яку сорочку прасувати своєму синові. Ну, це занадто вже! А її мама спокійно так все це слухала, жодного слова не сказала, не дорікнула доньці своїй. У них в сім’ї, напевно, так заведено, зі старшими розмовляти саме в командному тоні.
Моєму синові теж не дуже подобається така поведінка дружини, але він не хоче з нею сперечатися і псувати стосунки, я розумію його і не засуджую зовсім.
Я розумію, що зараз дружина для нього важливіше, ніж я. Він кохає її сильніше, ніж мене. А раніше було зовсім все по-іншому в нашій сім’ї. Як же бути мені, щоб в першу чергу не образити свого власного сина, адже він моя дитина? Але не хочу більше бачити такого відношення невістки до себе.
Фото ілюстративне.