Коли я заваrітніла другою дитиною, чоловік був у нестямі від радості. Ультразвукове дослідження показало, що ми матимемо сина. Чоловік весь період ваrітності про мене дбав дуже, весь клопіт по будинку взяв на себе, щоб я не напружувалася.

За донькою теж стежив, годував її, у садок водив. Ніколи з боку чоловіка я не бачила стільки турботи.

Було дуже приємно бути оточеним такою любов’ю. Рівно вчасно у мене почалися nологи. Я була в родових муках всю ніч. Весь цей час чоловік чекав біля вікон лі карні.

Насамкінець я з сил вибилася. Коли до мене принесли маленький скруток.

Я, глянувши на нього, завмерла з подивом. Маля наро дилося великим, з дуже світлою шкірою, на його голові красувався пучок кучерявого, вогненно-рудого волосся.

Все б нічого, але я сама блондинка, а чоловік брюнет. Я йому безперечно не зрад жувала, але раптом чоловік подумає, що це не його дитина.

Я почала дуже переживати.

А тим часом у коридорі зібрався натовп родичів, усі чекали, щоб побачити нового члена родини.

У мене навіть від страху холодний піт виступив на лобі. Я дуже попросила медсестру спочатку тільки чоловіка впустити до палати. Чоловік зайшов, весь світився від радості.

Перш ніж показати малюка йому, я попередила: -Руслан, ти тільки сядь, гаразд? У нас малюк у певному сенсі особливий… Чоловік одразу зблід, сів.

Коли я йому показала дитину, він радісно схопився з місця: -Таня, Він же вилитий мій дід! Я так любив дідуся Євгена. Давай його так назвемо? Я полегшено видихнула.

КІНЕЦЬ.