Ірина була звичайною сільською дівчиною з багатодітної сім’ї. В місто поїхала, щоб отримати вищу освіту. В університеті на одній студентській вечірці познайомилася з Борисом.

Бориса виховувала одна мати, бо батько у нього рано помер. Мати керувала сімейним бізнесом. Борис жив дуже забезпечено. У них зав’язався роман.

Дівчина боя лася, що рідня хлопця не прийме її як невістку через різницю соціального положення. Але коли хлопець освідчився їй і привів познайомити з матір’ю, майбутня свекруха поставилася дуже спокійно.

Вона хотіла лише одного від майбутньої невістки, щоб та народила сина. Борис не був пристосований для того, щоб вести сімейний бізнес.

У нього була творча професія, і він був своїм вибором задоволений. Тому Антоніна Сергіївна мріяла про онука, якого виховає на свій лад, щоб згодом довірити все майно. Борис і Ірина одружилися. Антоніна Сергіївна молоду сім’ю фінансово підтримувала. Борис заробляв, але досить середньо.

Антоніна запросила їх жити у великій, сімейний особняк, виділила їм весь верхній поверх і намагалася у справи молодих не лізти, тільки грошима допомагала.

А коли Іра заваrітніла. Вона повідомила: -Народиш сина, прийму, а якщо буде дівчинка, можеш не повертатися. Всі дев’ять місяців, як на зло, малюк не показував свою стать. Тільки в пологовому будинку все з’ясувалося, коли Іра народила дівчинку.

Молода мама була щаслива, їй була глибоко байдужа стать дитинки. Вона її вже дуже любила незалежно від усього. Але потім вона злякалася.

Вона зателефонувала чоловікові і розповіла, що народилася донька. -Я поговорю з мамою, а потім зв’яжуся з тобою. По голосу Бориса було ясно, що він нервує.

Борис потім не передзвонив і на виписку не приїхав. Іра не розуміла, що відбувається. Свекрусі вона дзвонити боя лася. Пізніше з’ясувалося, що, коли Боря повідомив матері про статеву приналежность онуки, вони сильно посварилися. Вона не хотіла приймати онуку.

Потім Борис нервовий сів за кермо, щоб поїхати до дружини, але потрапив в автоkатастрофу. Знаходиться в комі. Після цього випадку свекруха змінила свої погляди, попросила у невістки пробачення і прийняла онуку. На щастя, незабаром Борис отямився.

КІНЕЦЬ.