Коли прийшов час, народuла здоровоrо хлопчика. Та поглянувши на нього вперше, розnлакалась. Як тепер забути про Дмитра, якщо рідний син схожий на нього, як дві краплі води. Навіть родима nляма на спинці така ж.

Людмила не знаходила собі місця. Сьогодні донька розповіла, що чекає дитину від колишнього хлопця Романа. А колишній він тому, що вони посварились і розстались ще до того, як Марина дізналась про свою вагітність. Майбутній батько нічого не знає і, схоже, ніколи не дізнається.

Після розставання з Мариною він поїхав жити до своїх батьків у інше місто. Людмила пригадала свої молоді роки. Вона теж була гордовитою і незалежною. Тож доньці було в кого вдатись. Коли Маринин батько покинув Людмилу, він теж не знав, що та виношує його дитину. Тому Марина росла без батька.

Людмила ніколи не хотіла, щоб донька повторила її долю, сподівалась, що та матиме щасливу повноцінну сім’ю. Але виходить так, що донька йде по материних стопах. Звісно, дитя вирішили залишити, якось виховають. Але ж Марина ще зовсім юна, недавно тільки дев’ятнадцять виповнилось. Навіть роботи не має й освіта не завершена.

Коли прийшов час, народила здорового хлопчика. Та поглянувши на нього вперше, розплакалась. Як тепер забути про Дмитра, якщо рідний син схожий на нього, як дві краплі води.

Навіть родима пляма на спинці така ж. Сина назвала Вадим. Молода мама з немовлям жили у її матері. Бабуся допомагала, як могла. З часом Марина змогла вийти на роботу й у них з’явились гроші. На життя вистачало. Маленький Вадим ріс чемним, слухняним хлопчиком. Проблем з ним не мали.

Якось у двері хтось постукав. Людмила відчинила та побачила Дмитра з немовлям на руках. Жінка була неабияк здивована раптовому візиту, але запросила нежданого гостя у квартиру. Виявляється, малюк на руках у Дмитра – це його рідний син, якому виповнився лише місяць.

Його мама не пережила складних пологів. Людмила взяла конверт з малюком на руки та пішла у кімнату, залишивши доньку з колишнім у вітальні. Вони довго розмовляли, Людмила навіть встигла задрімати біля дітей. А вже наступного дня Марина повідомила, що Дмитро тепер житиме з ними. Мама була не проти.

В молодості ми часто робимо помилки, які потім впливають на наше подальше життя. Але, якщо випадає нагода їх виправити, варто скористатись цим шансом. Тепер у Марини та Дмитра міцна сім’я. Вони виховують двох синочків і чекають донечку. Бажаємо їм щастя.

КІНЕЦЬ.