Пізно ввечері, уклавши дітей, Ігор з Мариною посідали дивитись серіал, який не відпускав їх вже два тижні.

Сиділи обнявшись, захоплені подіями, що відбувалися на екрані, ділилися враженнями.

Раптом пролунав дзвінок у двері.

– Кого це принесло так пізно, – невдоволено пробурчав Ігор і пішов відчиняти.

За кілька хвилин Марина почула незрозумілі звуки, вигуки і вискочила до коридору.

Високий, статний чоловік сварився з чоловіком Марини. Помітивши господиню, він зупинився і різко вийшов, гучно закривши за собою двері.

Марина незрозуміло дивилася на чоловіка.

– Це хто? – Запитувала вона, – що йому потрібно?

Ігор відповів щось незрозуміле.

Вранці, чоловік поснідав і вирушив на роботу. Марина кілька разів дзвонила йому, поцікавитися, як в нього справи.

– Все нормально, – відповів Ігор, – не переживай.

А ввечері він повернувся сам не свій, весь зім’ятий, одяг весь у бруді.

– Що сталося? – здивувалася Марина.

– Та повертався додому, якісь незнайомці зупинили і…

– Треба заяву писати! – дружина сказала те, що першим спало на думку.

– Та ну… Я їх навіть не роздивився. Нікого вони не знайдуть.

І знову Марина втішала чоловіка, намагалася заспокоїти та підтримати морально.

Через тиждень, коли здавалося все минулося, ситуація повторилася. Потім ще раз і ще. На запитання Марини чоловік відповідав черговими фантастичними відмовками. Жінка губилася у здогадах.

Через півроку Марина йшла містом і побачила того самого вечірнього гостя, з відвідування якого все почалося. Набравшись сміливості, вона вирішила поговорити із цією людиною.

Підійшла, представилася, нагадала ситуацію їхньої першої зустрічі. Спочатку розмова не клеїлася. Чоловік твердив, що якщо чоловік Марина має хоч краплину совісті, то він сам повинен їй усе пояснити. Але жінка не здавалася і досягла свого: чоловік, який називався Денисом, почав говорити.

Все виявилося дуже банально: Ігор зраджував Марині з його дружиною. Дізнавшись про це, Денис намагався поговорити з дружиною, але вона все одно зустрічалася з Ігорем. Це тривало два роки. Нарешті Денис не витримав і подав на розлучення. Оскільки дітей не було, їх розлучили досить швидко.

Залишившись один, Денис вирішив провчити коханця дружини, тим більше, що дружина тепер не ховалася з Ігорем по кутках, а відкрито приймала його в колись спільному будинку.

А як провчити? По-чоловічому!

Ось він і став періодично розмовляти по-чоловічому з Ігорем, аби пам’ятав, як руйнувати чужу сім’ю.

– Допомогло? – тихо спитала Марина, у якої всередині все сто разів перевернулося, доки вона слухала Дениса.

– Схоже, ні. Він так і ходить до моєї колишньої. Щоправда, тепер лише вдень і постійно озирається.

Марина прожила з Ігорем вісім років. Ніколи не припускала, що він може їй зраджувати. Дізнавшись правду, вона вирішила розлучитися з цим лицеміром, який стільки років її обманював.

Розлучення було дуже важким. Довелося ділити майно та квартиру, яку подружжя купило разом. Тут Ігор теж показав, що він із себе представляє: ділив кожну ложку, кожну лампочку…

Так сталося, що протягом усього розлучення Денис підтримував Марину. Поступово вони потоваришували. А потім взагалі між ними виникли взаємні почуття.

Зараз вони у шлюбі. Спочатку виховували двох дітей Марини, а тепер чекають на спільну дитину.

Подружжя щасливе. І зовсім не шкодують, що все так вийшло.

А колишні…

– Бог їм суддя, – вважає Марина, – нехай живуть, як хочуть. Головне, щоб не нагадували про себе і нас не чіпали.