Дід Петро вирішив продати свій будинок, і це рішення було викликано тим, що йому важко було керувати ним. Якось увечері, коли всі члени сім’ї зібралися у вітальні, він повідомив про це свого сина Ігоря.

Зоя, дружина Ігоря, втрутилася в їхню розмову, навівши поширену думку про труднощі, з якими стикаються люди похилого віку при переїзді зі звичного оточення.

Незважаючи на заперечення рідних, дідусь залишився твердим у своєму рішенні. З настанням холодів Петра почала переслідувати думку про необхідність запастися дровами. Ігор, зайнятий роботою, відвідував батька лише кілька разів за літо.

Ідея продати будинок сподобалася йому, оскільки він та його брати та сестри розглядали можливість купівлі квартир. Петро дав усім зрозуміти, що, якщо вони не захочуть його приймати, він готовий жити з дочкою. Продаж таки відбувся. Ігор вирішив не повідомляти про продаж будинку своїй сестрі Юлії, побоюючись, що вона може вимагати свою частку.

Він збирався повідомити про це, як тільки вирішиться квартирне питання. Тим часом Петро переїхав до квартири Ігоря з найнеобхіднішими речами. Спочатку він виглядав задоволеним, але незабаром його здоров’я погіршувалося.

Сімейний лікар підтвердив, що Петро справді слабшає. Зоя часто висловлювала Ігореві свою занепокоєння з приводу погіршення здоров’я старого, пояснюючи це різкими змінами у його житті. Вона вважала, що причиною його слабкості є зміна життєвої ситуації.

Тим часом, Петро справді почав тужити за різними елементами свого старого місця проживання, таким як яблука з саду та коропи з місцевого ставка. Ігор почав виконувати прохання дружини, помітивши, що знайомі речі надають старому бадьорості. Коли яблука закінчилися, Петро попросив ще одного, можливо, останнього коропа.

Виконати це було складніше через сезон, але Ігор знайшов вихід. Якось у суботу Юлія несподівано з’явилася на порозі їхнього будинку, обурена та скривджена тим, що їй не повідомили про продаж будинку. У цей момент прийшов сусід із обіцяним коропом.

Після напруженої розмови Юлія здивувала їх, оголосивши, що викупить будинок батька. Петро був зворушений до сл із. Сюрприз змусив Ігоря та Зою замовкнути.

Рішучий вчинок Юлії вплинув на Петра. Після повернення до старого будинку його здоров’я помітно покращало, і він прожив ще двадцять років, насолоджуючись спілкуванням із онуками.

КІНЕЦЬ.