Ігор мав повернутися з відрядження 8 березня. Тетяна була у передчутті свята, вона зробила в салоні нову зачіску, купила той бежевий костюм, на який задивлялася з Нового року та приготувала улюблені страви чоловіка.

Пролунав дзвінок у двері, Таня поспішила відчинити, але замість Ігоря побачила кур’єра зі служби доставки. Жінка прийняла маленьку коробочку, попрощалася з кур’єром і з радісним хвилюванням почала розпаковувати подарунок. У коробці лежала обручка чоловіка і записка: «Я люблю іншу. Вибач, якщо зможеш. За речами приїду завтра»

Таня застигла, вона дивилася на коробочку і не могла повірити своїм очам, повільно приймаючи нову реальність, думала: «Як же так? Через 25 років шлюбу він залишив мене».

Тетяна подзвонила своїй подрузі:

– Іро, приїжджай. будь ласка. Ігор сьогодні пішов від мене. Я не знаю що мені робити. Ой, вибач, сьогодні свято. Якщо ти зайнята, то не потрібно…

Ірина саме збиралася з колегами на корпоратив, влаштований чоловічою частиною колективу на честь жіночого дня, але найкращій подрузі відмовити не могла.

– Таню, що сталося? – З порога початку Іра – Може ти помиляєшся? У вас така хороша сім’я і дітей он яких хороших виростили.

Таня показала Ірі записку: – Сумніву немає, подруго. Ось чорним по білому написано. Він любить іншу. Йому ж 50 років, а я ж за нього на 5 років молодша.

– Так, не дарма кажуть: «Сивина в бороду…». Чого йому не вистачало? Ти і господиня прекрасна, і готуєш чудово, та й виглядаєш добре, – Ірина підтримувала подругу як могла.

Жінки довго розмовляли, розійшлися за північ. Вранці Ігор приїхав за речами, не знімаючи взуття, він пройшов до кімнати:

– Я повинен тобі все пояснити. Ніколи не хотів тобі зраджувати, але покохав іншу. Їй 30 років, вона для мене сьогодні найбажаніша людина і хочу, щоб у нас з нею була дитина. Наші діти з тобою вже дорослі, сподіваюся, вони все правильно зрозуміють. Різниця у віці 20 років не має жодного значення. Вона також дуже любить мене. Ми збираємось одружитися.

Тетяна мовчки пила каву та спокійно дивилася на чоловіка. Для себе вона ще вчора вирішила – «Ніяких сварок та сцен. Вона має гідно пройти це випробування»

– Ну що ж, одружитися так одружиться, подавай на розлучення. Я заперечувати не буду. Бажаю тобі щастя, – сказала жінка.

Ігор не очікував такого спокою від дружини, але дуже зрадів:

– Я завжди знав, що ти розумна жінка. Дякую тобі за все. Звертайся завжди, якщо потрібна буде допомога.

Він зібрав лише свої особисті речі і пішов, залишивши ключі на столику у коридорі.

У Тетяни тремтіли руки і все стискалося від переживання всередині. Вона наповнила ванну гарячою водою, налила туди запашну піну і лягла. Лежачи у ванній вона розглядала своє все ще струнке тіло.

– Так, я вже не молода, – думала жінка. – Але хіба це заважало нам із Ігорем щасливо жити протягом 20 років після народження двох дітей? А може, справа не в моїй зовнішності? Може, я мало йому приділяла уваги? Можливо справа у спілкуванні і йому стало нудно зі мною.

Таня перебирала в думках періоди їхнього сімейного життя і не могла зрозуміти, коли він її розлюбив.

Кілька місяців Тетяна провела в неприємних турботах: розлучення, переоформлення документів на дівоче прізвище. Слава богу, від поділу майна Ігор відмовився, залишивши все колишній дружині та дітям. Обидва сини Тетяни прийняли сторону матері та припинили спілкування з батьком.

Тепер, пройшовши через всі ці пережиття, Таня потихеньку повертається до життя, а діти та вірна подруг Ірина підтримують її у всьому.

КІНЕЦЬ.