Хочу поділитися непростою історією зі свого сімейного життя. Останньою краплею, після якої я зважилася анонімно сповідатися через інтернет, стало те, що чоловік, купуючи квартиру, оформив її на свою матір. Тобто господинею мого житла є не я, а свекруха! Але про все по порядку.

Живемо ми із чоловіком уже 14 років. В нас двоє дітей, обидва хлопчики. Одному 12, а другому 8 років. Квартира у нас своя, а точніше моїх батьків. Мами моєї вже давно немає, а батько одружився з іншою жінкою і залишив мені двокімнатну квартиру. Діти ростуть і ми завжди мріяли про розширення.

В нас було багато варіантів. Продати цю квартиру, щоб купити трикімнатну в новобудові. Або взагалі збудувати заміський будинок. Вирішили збирати, а там як вийде. А у мого чоловіка є мама та сестра. Ця сестра — найнещасніша жінка в світі. Нагулялася в юності, народила дочку поза шлюбом. Потім вийшла заміж за якогось розлученого. Але й той пішов, залишивши її в кімнаті гуртожитку.

Я дуже не люблю з нею спілкуватися. Один негатив і соплі, щоб не сталося. А свекруха мала старе житло. Коли їх розселять, невідомо. Жити там було важко. Весь будинок затхлістю пропах, ремонт там робити марно. До того ж сусід-пияка влаштував у себе пожежу і до затхлості додався запах гару.

Чоловік весь звівся, що мама в таких жахливих умовах живе, а ми тут «жируємо» у двокімнатній. Запропонував якось: «Може, візьмемо її до себе?». Але ж куди! Дві кімнати всього. Тоді він запропонував купити мамі житло на наші гроші, продавши майже за безцінь її квартиру.

Довго я злилася, але розуміла, що нічого тут не вдієш. Бабуся ж нашим дітям. А потім, якщо що, квартира хлопчикам дістанеться. Переглянули всі варіанти, знайшли найзручніший — двокімнатну хрущовку. Зовсім маленька, але все ж таки затишна. Щоправда, не у найкращому районі міста, та й ремонту вимагає.

Моя дурість полягала в тому, що я не сумнівалася, що все буде оформлено на чоловіка. І надалі ця квартира дістанеться нашим дітям. Якось наївно згаяла цей момент, але при покупці чоловік все оформив на матір. Виходить, що свекруха – єдина власниця нашої квартири. Беззастережно!

Як тільки вона стала власницею квартири, відразу пішла в неї розмова про дарчу на свою дочку і онуку. Чи може продати кімнату та розширитися? Чи помінятися з донькою? Або є ще якийсь варіант, щоб «нещасній дочці» полегшити життя. Тільки про нас навіть розмови не було, враховуючи, що це наші гроші. Чоловік і я збирали із зарплат.

Тут я вже почала скандалити. Лаюсь досі на чоловіка, щоб поговорив з матір’ю, і не було б мови про «нещасну сестру». Це наші гроші та дарча має бути на онуків. Але чоловік чути нічого не хоче. Я сама свекрусі подзвонила, навіть заплакала на нервах. Почула у відповідь: «Ну, ви ж у великій, добрій квартирі живете, а як же бути моїй доньці?».

Але ця донечка туди й копійки не вклала. Так прикро, просто зникли гроші. Ця “попелюшка” вже прописуватись у матері збирається разом зі своєю донькою. А я вже зрозуміла, що зробити нічого не зможу, щоб моїм дітям ця квартира дісталася. Хіба що розлучитися з чоловіком, щоб провчити його. Нехай поживе з мамою та сестричкою в одній квартирі. Вони ж для нього ближчі, ніж я і діти.

Дякую, що прочитали мою сумбурну сповідь. Буду вдячна за погляд із боку та поради у справі від тих жінок, хто опинився у моїй ситуації або спостерігав схожу історію у знайомих.

КІНЕЦЬ.