Я була з багатодітної та бідної сім’ї, але мій kоханий сказав мені, що kохання між нами найважливіше. Найприкріше, що через 15 років він навіть і не згадав своїх слів і залишив мене ні з чим після роз лучення.

 

Десять років тому я вирішила поїхати до Італії у пошуках фінансової стабільності. Я залишилася ні з чим після того, як мій чоловік, не замислюючись, викреслив 15 років нашого шлюбу зі свого життя. Почати все спочатку було єдиним моїм виходом. Я вийшла заміж за Олександра у юному віці, коли мені було лише 20 років.

Він був на сім років старшим і вже відбувся, як особистість, з власним бізнесом, квартирою та машиною. Будучи вихідцем з багатодітної збіднілої сім’ї, я не могла багато чого запропонувати, але Олександр запевнив мене, що кохання – це все, що для нього важливо і чого він від мене очікує.

Я не знала, що його слова будуть забуті, коли настане час розлучення, і я залишусь ні з чим. Я визнаю свої помилки: я багато чого не помічала протягом 15 років, але хто міг передбачити такий результат?

Я ніколи не сиділа вдома без діла, але й грошей на себе не відкладала, тому що не бачила цього необхідності. Якось чоловік прийшов додому і оголосив, що знайшов іншу жінку, яка чекає від нього дитину.

У мене було два тижні, щоб знайти нове житло. Той факт, що в нас не було своїх дітей, зіграв проти мене, і виявилося, що мій чоловік спритно розпорядився нашим майном і заздалегідь подбав про те, щоб я нічого не отримала при розлученні. Мені не було куди йти.

Несподівано першою, хто простяг мені руку допомоги, виявилася моя свекруха. Наші стосунки завжди були натягнутими, оскільки вона вважала, що я недостойна її сина. Однак цього разу навіть вона відчула мій біль і стала на мій захист.

Свекруха взяла мене до себе на якийсь час і запропонувала поїхати з нею до Італії. У неї була подруга, яка жила і працювала там багато років, і вона влаштувала мені зустріч із тіткою Мариною.

З її допомогою почався новий розділ у моєму житті. В Італії я знову знайшла кохання і вийшла заміж за італійця. Незабаром після шлюбу у нас народилася дитина, і ми нарешті зазнали справжнього, повноцінного щастя.

Мій чоловік добре забезпечений і мені більше не потрібно працювати з фінансових причин. Альберто забезпечує і мене, і нашу дитину, а мені залишається лише підтримувати затишок та порядок у домі.

Проте мій минулий досвід дав мені цінний урок. Я наполягла на тому, щоб ми підписали офіційні документи, які гарантують, що я не залишуся ні з чим удруге.

Нещодавно моя колишня свекруха відзначала ювілей, і я подарувала їй 1000 євро в конвертиці. Я хотіла висловити свою подяку за ту доброту, яку вона виявила до мене, адже моє життя перекинулося на 180 градусів саме завдяки їй.

КІНЕЦЬ.