І ось я наважилася на те що б поїхати, вирішила зібрати речі поки його немає та піти, бо для дітей буде краще без такого батька ніж з ним.

Останнім часом я все більше поринаю у спогади, а саме згадую те як я зустріла свого “коханого”. Микола залицявся до мене ще з самого початку навчання, як тільки поступили в університет. Не давав мені спокійно пройти, але я йому постійно відмовляла, та не давала йому і шансу.

Та одного разу я вирішила таки дати йому шанс.

В той момент я думала що це будуть не довготривалі стосунки, але так вийшло, що у нас вже двоє дітей які ходять до школи.

Та і одружилися ми скоро через рік зустрічань, та переїхали жити до нього додому. Спочатку мені було незручно жити зі свекрухою, але скоро я зрозуміла, Марія Іванівна хороша жінка і полюбила мене.

Завжди старалася допомогти, та у критичну ситуацію не залишала наодинці. В той час я думала що мені дуже пощастило з сім’єю.

Але не сталося як гадалося, зараз мій чоловік став справжнім тираном.

Все змінилося в той момент коли Микола почав випивати.

Спочатку це було дуже рідко, він завжди казав що це через роботу, після неї треба відпочити з друзями. Я тоді мирилася з цим, бо це було 1 раз в тиждень в п’ятницю, та і він не приходив надто п’яний. Але скоро він вже на посиденьках з друзями почав випивати більше та ледве тримався на ногах як приходив.

Це б нічого такого але він почав підн _oсити на мене руку, за мене завжди вступалася Марія Іванівна.

Це було нестерпно я хотіла піти від нього та мене зупиняли діти, я хотіла щоб в них була ціла сім’я. Тому я терпіла, хотіла з ним поговорити про це але він не слухав. та продовжував це робити систематично.

Та вже зовсім скоро це знову погіршилося, він почав “зникати” після роботи, спочатку я хвилювалась чи все гаразд, але зрозуміла що це вже стало традицією після робити випивати.

І ось я наважилася на те що б поїхати, вирішила зібрати речі поки його немає та піти, бо для дітей буде краще без такого батька ніж з ним. І ось я вже одягалася, і не помітила як за мною спостерігає свекруха. Я спочатку подумала що вона буде мене зупиняти, але ні вона сказала що  я правильно все роблю, та треба оберігати дітей. Марія Іванівна пообіцяла, що не скаже куди я пішла.

КІНЕЦЬ.