Ця історія розпочалася 7 років тому. Я побачила чоловіка та закохалася.

Тоді стосунків не вийшло, я була молода зовсім, йому потрібна була родина. Плюс мої амбіції.

Через 2 роки, будучи вже одруженим, він прийшов до мене і сказав, що любить. У нас почалися стосунки, таємні.

У нього в шлюбі вже була дитина. Він не міг покинути дружину 3 роки, але потім пішов.

Почали жити разом. Але періодично він бігав між мною та дружиною.

Рік тому все це припинилися остаточно. Нині живемо, я чекаю дитину, вже на 5 місяці.

Гормони. Лаємося. І ось мені дзвонить його мата і каже, що він каже, що завжди любив першу дружину, і любитиме її все життя.
Коли запитую його прямо, каже, що якби йому було з нею так добре, то він би не пішов, каже, любить мене.

Він їздить до доньки від першого шлюбу через день, відповідно через це лаємося теж. Мені здається, що я божеволію.

Чому він так поводиться? Адже якщо не любить, треба піти?

Навіщо тоді йшов від неї до мене? Зараз виходить, що я на цій темі постійно нервуюсь і постійно з ним лаюся.

Хоча влітку вони лаялися з колишньою дружиною. З донькою від першого шлюбу маю прекрасні стосунки.

Єдине, що колишня дружина налаштувала її, щоб вона до нас не йшла ночувати, сказавши, що ми посварилися, і дівчинка тепер говорить татові, що піде ночувати тільки з мамою. Я втомилася від його поведінки, але він не відпускає, каже, що любить.

І при цьому виходить, каже другу та матері, що я його замучила і любить він колишню дружину. З ним марно говорити, він одразу переходить на крик. І знову розпочинається скандал.

КІНЕЦЬ.