Я в шлюбі вже 20 років. Син зараз в університеті навчається. Вже окремо живе і навіть самотужки заробляє. Усе життя я терпіла вибрики чоловіка, та останнім часом вони мені набридли.

Річ у тім, що Микола страшенно економний і прискіпливий. Щоразу знаходить недоліки в усіх моїх стравах і ще примовляє:

– Нащо ти телятину взяла? Треба курятину з супермаркету брати. Не ті часи, щоб марно гроші витрачати.

І я б ще щось зрозуміла, якби він гарно заробляв, а я вдома сиділа.

Ми обидвоє працюємо й приносимо приблизно однакові гроші в хату. Та чоловік не перестає мене діставати. Нещодавно такий концерт влаштував.

– От не вмієш ти фінансами розпоряджатися. Ми зовсім не відкладаємо! Якби не ти – я б вже автівку купив!

– Ах так? Тоді відтепер кожен харчується окремо і продукти самий купує, і годує. І не смій з моєї полиці в холодильнику харчі брати!

Прибираєш і дивишся за собою ти теж самотужки. І подивимось, хто й скільки зекономить.

Минув тиждень мого експерименту. Звичайно, Микола нічого собі не готував. Ще й потайки крав мої страви. То, бачу, котлет поменшало, то борщу.

А ходить, як безхатько – в одному светрі тиждень, вже аромат чути. В кімнаті ж безлад, якого світ не бачив.

– Ну, що, багато зекономив?

– Та не дуже, доводилось в їдальні обідати. Хто ж міг подумати, що це так дорого? Ти пробач! Я не правий!

– Пробачаю, але мені так добре. Бо я відклала частину грошей. Я їм мало, не те що ти. І час нарешті маю на відпочинок. Наві серіал детективний дивитись почала.

Тож нехай все й далі так буде!

– Ти що? Перестань!

– Та ні! Звикай. А я нарешті вільна! Наче з рабства вирвалась!

Він почав сваритись. Та я хочу закріпити вивчений матеріал. Нехай ще кілька тижнів так заощаджує і цьому светрі походить.

Може нарешті дійде і цінувати мене почне!

Як вам така ідея?