У нас із чоловіком прекрасні стосунки. Я ніколи не сумнівалась у його вірності й ми завжди могли дійти згоди у різних питаннях. Та після річниці весілля я вирішила, що нашому шлюбу прийшов кінець. Ми прожили разом вісім років. Щоб відмітити цю дату, я приготувала романтичну вечерю та знайшла наш улюблений фільм. Все мало пройти ідеально.

Та вечір не задався з самого початку. Чоловіку зателефонували з роботи й сказали терміново вийти. Пообіцяли відповідну оплату, вдвічі більшу, ніж зазвичай. Він не став відмовлятись, бо це додаткові гроші до тих, які він відкладав на придбання нового автомобіля. Я намагалась вмовити Дениса залишитись, але він наполіг на своєму.

Коли я прокинулась зранку, його вже не було. Мене це дуже здивувало, адже раніше він ніколи не йшов на роботу у таку ранню пору. Але намагалась переконати себе, що це справді необхідно й у нього там виникли якість невідкладні важливі справи. А можливо, він готує для мене якийсь сюрприз, щоб таки відсвяткувати нашу річницю. Це були мої перші здогадки.

Чекала, що Денис сьогодні прийде без запізнень і ми продовжимо наш романтичний вечір, який так і не почався. Тому сходила до магазину, щоб докупити продуктів.

Та цього разу на мене знову чекав неприємний сюрприз. Чоловік зателефонував і сказав, що затримується, не знає коли звільниться, бо йому потрібно доробити якийсь проєкт. Я не встигла нічого запитати, як він вже поклав слухавку і більше не відповідав.

Я не знала чим себе зайняти, тому вирішила посидіти у ноутбуці. Коли відкрився месенджер, побачила листування мого чоловіка із якоюсь незнайомкою. Її звати Аліна і спілкуються вони вже досить давно. В останньому повідомленні вона написала, що святкуватиме свій день народження і він обов’язковий гість.

Чоловік повернувся під ранок. Я удавала, що сплю. Не хотіла сваритись. А коли ми прокинулись зранку запитала його, що це все значить і хто така Аліна? Чоловік виглядав, як загнаний у куток щур. Він навіть не знайшов слів, щоб виправдатись. Та й навіщо? Листування з таємною пасією говорило саме за себе. Потім почав вибачатись і обіцяв, що це не повториться.

Я не могла слухати його примітивних вибачень. Колись коханий чоловік, в одну мить став чужим. Наступного ж дня подала на розлучення. Можливо, хтось скаже, що варто було поборотись і не руйнувати сім’ю. Але, які стосунки коли нема довіри?

КІНЕЦЬ.