Коли я зустрічалася з Михайлом, то була переконана, що він моя доля.

Я уявляла собі, яким буде наше весілля, де ми житимемо, скільки дітей народжу коханому.

Наші стосунки були практично ідеальними. Михайло відповідальний, розумний, чесний. Завжди дотримується свого слова, приділяє мені належну увагу. Я теж старалася бути для нього хорошою дівчиною.

На першу річницю наших стосунків я очікувала отримати пропозицію. Декілька днів хвилювалася, навіть нишпорила у кишенях хлопця, щоб знайти каблучку – нічого.

Замість омріяної пропозиції отримала сережки.

Розчарування було написане на моєму лиці. Коли Міша запитав, що сталося, я не стримувала себе. Розповіла, що чекала на пропозицію, а не на сережки.

Михайло спробував пояснити, що шлюб – це велика відповідальність до якої ми ще не готові. Потрібно перевірити свої почуття часом. Я ж не розуміла чому потрібно чекати, якщо ми кохаємо один одного.

Словом після того випадку, наші стосунки уже не могли бути такими ж ідеальними.

Все частіше я стала помічати недоліки у своєму хлопцеві. Михайло теж від мене віддалився.

Спільно ми прийняли рішення розійтися.

Усім моїм планам стосовно щасливого майбутнього з цим чоловіком не судилося здійснитися. Як склалося життя колишнього я не знала та й не цікавилася. Сама ж зустріла іншого.

Данило не був схожим на Михайла, вони були абсолютно різні. Уже через місяць стосунків хлопець мені освідчився. Мене це насторожило, адже після попередніх невдалих стосунків минуло небагато часу. Я запитала у Дані чому поспішати на що він мені відповів: «Не розумію для чого чекати, якщо ми кохаємо один одного». Саме це я колись казала Михайлу. Сумніви розвіялися, я погодилася.

З часу нашого весілля минуло 12 років. Ми з Данилом живемо прекрасно, інколи сперечаємося, але завжди знаходимо спільну мову. Виховуємо двох діток.

Я щаслива й навіть не уявляю, що могло б бути, якби колись я злякалася й відмовила коханому.

До речі, життя Михайла так і не склалося. Я зустрілася з ним кілька днів тому у торговому центрі. Ми трішки поговорили про те, як влаштувалися. У мене є чоловік, діти, улюблена робота.

Міша не міг похвастатися тим самим.

Зі своєю дружиною розлучився, дітей не має, за останній рік змінив чотири роботи й так і не визначився чим би хотів займатися. Я побажала колишньому всього найкращого й поспішила додому. Таки добре, що ми колись розлучилися

КІНЕЦЬ.