Ми з Оленою одружені тридцять чотири роки. У нас двоє чудових дітей, які уже дорослі та живуть окремо.

Усе життя моя дружина багато працювала: вона доглядала за дітьми, а коли вони підросли вона знайшла роботу і згодом збудувала непогану кар’єру.

Вона завжди казала, що після п’ятдесяти піде на пенсію. Я ніколи не вірив у її слова. Я не міг її уявити без роботи. Вона активна жінка і їй буде нудно вдома. Але два роки тому вона вийшла на пенсію і тепер сидить вдома. Я був здивований і всі наші знайомі теж.

З цього часу моє життя стало нестерпним. Кожного дня Олена кричить на мене. Їй не подобається все, що я роблю. Колись у нас все було чудово, а зараз я не хочу повертатись з роботи додому. Я стараюсь брати додаткову роботу, щоб якомога довше залишатись у офісі.

Я просив дружину знайти роботу або хобі. Але вона мене не слухала. Я зрозумів, що вона чіпляється до мене через дрібниці через те, що не має чим зайнятись.

Я розумію, що я теж дратують через те, що дружина нічого не робить. Вона постійно сидить на дивані і дивиться серіали. Домашню роботу вона не виконує. Коли я приходжу додому у нас брудно у квартирі, вечеря не готова, а у раковині брудний посуд. Я не можу жити у бруді, тому після роботи починаю прибирати і готувати їжу.

Останнім часом дружина перестала за собою доглядати і виглядає жахливо. Я не впізнаю ту жінку з якою я одружився. Зараз це інша людина, яка мені зовсім не подобається. Як я маю з нею жити далі, я не розумію.

КІНЕЦЬ.