Допоки я не вийшла в декрет, займала доволі хорошу посаду в нашій фірмі. Заробляла більше за Кирила. Дізнавшись про вагітність, запропонувала чоловікові піти в декрет замість мене, розуміючи, що на його зарплату ми не протягнемо. Кирило образився, сказав, що він в цьому домі чоловік та йти в декрет для нього принизливо. Та він знайде спосіб нас забезпечити. Ну добре, я повірила йому та ми стали очікувати появу на світ нашої донечки.

Я добре знаю свого чоловіка, тому, коли мені прийшли декретні, сказала йому меншу сумі, ніж отримала. Решту коштів поклала на окремий рахунок, про який чоловік не знав.

Річ у тім, що до мого виходу в декрет ми допомагали фінансово батькам Кирила. Вони обоє на пенсії, причому вона у них мінімальна. Я знала, що й після мого виходу в декрет допомагати Кирило їм не відмовиться та й розмір допомоги не зменшить. Користуючись простими правилами математики, я припустила, що нам буде дуже скрутно фінансово.

А якщо Кирило не знайде додатковий дохід? Що тоді? Жити на одні декретні?

Так і сталося. Кирило по доброті своєї душі й далі віддавав батькам суттєву суму щомісяця. Додаткової роботи не знайшов.

Коли я просила у нього гроші на свої потреби, він говорив, що у нього немає грошей. Спочатку чоловік відмовляв мені м’яко та ввічливо, потім вже почав переходити на крик, казав, щоб я йшла та заробляла.

Я була неприємно здивована таким станом подій. Проте у своєму житті я керуюся принципом: “Надійся на краще, але готуйся до гіршого.”

Добре, що у мене була фінансова подушка. Менше за все мені хотілося обманювати чоловіка, приховувати від нього гроші, проте зараз я розумію, що вчинила правильно.

До моменту, коли донечка могла піти в садочок залишався рік. Я знайшла хорошу няню по рекомендаціях своїх знайомих та повернулася на роботу. Кирило був у стані шоку. Як? Де я знайшла гроші на няню?

От я йому все й розповіла, сказала, що у своїх здогадках я не помилилась. Батьки Кирила ледь не билися в істериці. Як я могла обманути чоловіка? А я не відчуваю сорому перед ними. Вони розуміють наше положення, на додаток, ми з Кирилом говорили про період декрету та він не зробив того, про що ми домовлялись. То що вони зараз хочуть? Щоб я змирилася зі станом справ та мовчала? Не на ту напали.

Зараз я думаю про розлучення з Кирилом. Квартира, у якій ми проживаємо моя, тому піде він до своїх батьків і віддаватиме майже всю зарплату їм. Проте й аліменти платитиме, я вже про це потурбуюсь.

КІНЕЦЬ.