Коли у моїх дітей із дому почали знuкатu речі, то я підозрювала всіх і кожного. А потім мій погляд вnав на сестру чоловіка, яка чи не кожен день у нас в гостях із дітьми.

 

Ми з Романом прожили вже в шлюбі близько п’яти років. Все було добре, я ні на хвилину не задумалась про те, що даремно тоді сказала коханому «так». Зараз ми маємо двох діток, старшу чотирирічну доньку та молодшого сина, якому нещодавно виповнився рочок.

Та останнім часом стала помічати, що ми скандалимо частіше. І виною цьому сестра чоловіка.

Якось я прибирала вдома та спостерегла пропажу декількох дитячих іграшок. Думала, що діти кудись засунули, та перерила все догори дном, так нічого й не знайшла. Мені стало прикро, адже речі були не з найдешевших. Думаю, пояснювати не треба, скільки зараз різні дитячі дрібниці коштують.

Старша донька сказала, що не бачила нічого з того, що пропало. Чоловік теж казав, що не бачив, а коли я попросила його пошукати «свіжим оком», то нічого не знайшов.

Часто до нас у гості приходила сестра Роми, Наталя зі своїми дітками. Племінники чоловіка приблизно однолітки з моїми дітьми, тому вони іноді бавились. Ми зазвичай із Наташею в цей час просто спілкуємось на кухні, дітям не заважаємо. Потім я іду мити посуд, а зовиця – збирати своїх малих.

І ось нещодавно після їхнього візиту я вперше помітила пропажу декількох іграшок та кофтинок дітей. Тоді я й запідозрила, що після того, як речі дивилась та крутила в руках Наталя, їх більше ніхто не бачив. Після цього я попросила у Романа поговорити із сестрою.

Не знаю, як пройшла та розмова і чи взагалі вона була, та через декілька днів до нас знову прийшли так звані родичі. Ненароком мій погляд впав на відкриту сумку Наташі і я помітила, що звідти визирає частина нашої іграшки. Я не стала змовчувати на відкладати розбір польотів у дальню скриньку. Запитала на місці, що наша іграшка забула у їх речах. На що отримала відповідь:

– Ааа, ось ця? Так просто доні вона надто до душі припала та я й сунула до торби. Ну але це так, чисто випадково, ти не подумай.

Взагалі я чітко побачила і відчула, що мене обманюють. Але надіялась на те, що після того, як я зловила її, то такі крадіжки припиняться. Та не минуло й тижня, як я знову почала помічати, що деякі речі зникають.

До конфлікту вже підключився Роман. Він поскандалив із сестрою та вона в черговий раз пообіцяла, що такого більше не відбудеться. Після всіх цих розбірок вони взагалі перестали до нас ходити. Не знаю, чи так добре дітям, але я, якщо чесно, видихнула із полегшенням.

КІНЕЦЬ.