Вже кілька років Ганна та Андрій живуть за кордоном. Після весілля вони одразу ж переїхали до Німеччини. У Німеччині їхнє життя було дуже хорошим, зарnлата була висока, і ні в чому вони собі не відмовляли. Іноді вони приїжджали до рідних, щоб їх діти не забули рідну мову.

Погода на батьківщині була чудовою. Сонце сяяло, і пташки співали. Вставши рано вранці Ганна вирішила зібрати рідню на шашлик. Вони вирушили на озеро, де Ганна у дитинстві проводила багато часу. Але коли вона побачила, що твориться навколо озера, вона була здивована .

Від kолишнього гарного місця не залишилося нічого. Польові трави перетворилися на жорсткий високий бур’ян, багато місць випалені або закидані пластиковим сміттям.

Там було так брудно, що вони не спромоглися знайти чисте місце. Вони вирішили всі разом прибрати все це сміття, щоб звільнити місце. Озеро теж було брудним і купатися в ньому було неможливо. Шашлик вийшов дуже смачним. Але бруд навколо не давав повністю насолодитися вечором.

У дитинстві Ганна багато плавала у цьому озері, але зараз це було неможливо. Під кінець вечора вона почала прибирати і побачила, що пакета зі сміттям не було.

Ганна спитала рідних, де знаходиться пакет. Вони сказали, що викинули у очерет. Ганна була у жа ху, вона спробувала дістати пакет, але не змогла.

Після цього випадку вона зрозуміла, що люди самі творять свою країну. Не все залежить від влади та уряду. Кожен повинен дбайливо ставитись до того навkолишнього середовища, де він живе. Щодня ми бачимо брудні вулиці, ліхтарі без ламп, брудні річки. Починайте змінюватися самі, тоді прийдуть зміни в країні.

КІНЕЦЬ.