Світлана запросила свою дочку Ганну прийти в неділю на обід, натякнувши на важливу новину, яка не годиться для телефонної розмови.

Незважаючи на подив Ганни, оскільки ніякого свята не було, вона погодилася, передчуваючи якусь таємну справу.

Живучи з сім’єю на іншому кінці міста, Ганна нечасто відвідувала батьків через напружений графік, заповнений роботою, дітьми та перевагою проводити вихідні на природі.

Однак вона, як і раніше, готова була підтримувати батьків, коли це було необхідно.

Після приїзду Ганну, на її чоловіка Василя та їхніх дітей чекав бенкет, організований Світланою, яка приготувала улюблені всіма страви.

Після трапези Світлана та її чоловік оголосили про своє рішення переїхати ближче до моря, дотримуючись поради лікаря, який консультував їх з приводу здоров’я.

Таке рішення було ухвалено остаточно після того, як подруга сім’ї запропонувала продати їм свій будинок на березі моря, що здалося подружжю чудовою можливістю покращити стан здоров’я.

Спочатку Ганна була стурбована відстанню, яку створить цей переїзд між ними, і тим, як це може вплинути на їхню здатність підтримувати один одного.

Найкращу ідею – помінятися будинками – подала онука Пелагея, запропонувавши спробувати тимчасово пожити один у одного, щоб зрозуміти, чи підходить їм такий сценарій.

Декілька днів тому вона змінювалася подібним чином рюкзаками зі своєю подругою.

Ця пропозиція призвела до пробного обміну: Світлана з чоловіком провели літо біля моря, що значно покращило їхнє здоров’я.

Тим часом Аліна, подруга сім’ї, із задоволенням проводила час у місті.

Експеримент не тільки чудово позначився на здоров’ї людей похилого віку, але й омолодив стосунки Аліни зі своїм чоловіком.

Вдалий обмін спонукав сім’ю частіше проводити літо всім разом біля моря, підтверджуючи важливість сімейної близькості та приказку про те, що щастя починається вдома…

КІНЕЦЬ.