Зразу після весілля ми з дружиною вирішили, що сімейною казною буду розпоряджатись я, оскільки заробляю більше та маю постійну роботу, на відміну від неї. Галя довго на одному місці не затримується, вона ще у пошуках себе. Планування бюджету не для неї, все життя її підтримували фінансами батьки.

Галя хотіла таку роботу, на якій би не довелось сидіти з ранку до вечора. А взагалі, вона не мала особливого бажання працювати. З часом, для цього з’явилась серйозна причина.

Дружина завагітніла та народила нашу донечку. Коли стала отримувати щомісячну виплату по догляду за дитиною, то так тішилась. Вважала ці гроші суто своїми й витрачала на власні потреби. Коли ж потрібно було щось купити для доньки, то просила гроші у мене.

Я звик до цього і був впевнений, що мою дружину теж влаштовує такий стан речей і мій спосіб ведення сімейного бюджету. Я завжди намагався витрачати кошти з розумом. Не купував непотрібних речей, постійно слідкував за акціями та знижками, аби не переплачувати. Розумів, як працюють розпродажі. А також те, що речі краще купувати в кінці сезону, а не на початку по завищених цінах.

Моя дружина зовсім не така. Вона любить незаплановані покупки та бездумне витрачання коштів на всілякі забаганки. А ще любить купувати ультрамодні речі, які швидко стають застарілими, бо мода швидкоплинна. Минулого тижня в нас через це виник конфлікт.

– Я хочу шубу з песця. Всі мої подруги мають, одна я обділена,- скаржилась Галя.

– І куди ти будеш її одягати? На прогулянку з дитиною, чи до супермаркету?,- жартома промовив я.

– Ти скнара!

– У нас вже весь бюджет розпланований.

На покупку шуби я не розраховував.

Хіба в кінці зими на розпродажі придбаємо.

– І для чого вона мені весною? Щоб аж через рік одягнути? Вона тоді вже не модна буде.

– Я коли завтра придбаємо, то наступної зими ще модна буде?

– Ні!

– Тоді для чого викидати гроші на вітер, якщо ти лише один сезон в ній відходиш? А наступного року може лисячі шуби стануть модними, то будемо ще й лисячу купувати?

– Але тоді я не матиму модного одягу.

– Зате матимемо їжу в холодильнику.

– Мене мама ще до заміжжя попереджала, щоб я двічі подумала, бо гідно забезпечувати мене ти не зможеш, але ж я не послухала,- ображено промовила дружина та вийшла з кімнати.

І що мені тепер робити?

КІНЕЦЬ.