Галина була здивована, коли побачила у себе вдома дівчину, що промокла від дощу. Тоді вона ще не знала, що невдовзі ця дівчина стане їй найріднішою людиною.
Після роботи Галина Андріївна пішла в магазин за продуктами, а потім насилу дотягла їх додому, оскільки вона одна виховувала свого сина Антона.
Увійшовши додому, вона побачила, що Антон привів додому мокру від дощу дівчину Іру і одразу спитав, чи може вона залишитися на ніч?
Галина погодилася, а згодом дізналася, що батьки Іри були алкоголіками, які вигнали її з дому.
Тоді Галина вирішила відвідати батьків Іри , але вони поставилися до цього зневажливо і не цікавилися місцезнаходженням своєї дочки.
Дізнавшись від директора школи про історію сім’ї та відсутність втручання влади, Галина дозволила Ірі залишитися з ними на невизначений термін.
Іра та Антон зблизилися, і після служби Антона в армії вони одружилися. Проте здоров’я Антона погіршилося, і незабаром він трагічно помер.
Іра продовжувала жити з Галиною, і за кілька років інший коханий чоловік зробив їй пропозицію.
Іра попросила у Галини благословення, яке та з радістю дала, завжди тримаючи свої двері відчиненими для Іри.
З роками Галина прив’язалася до Іри, ставилася до неї як до дочки та підтримувала у скрутну хвилину.
Незважаючи на трагедію, з якою вони зіткнулися, Галина та Іра зберегли міцний зв’язок, продемонструвавши силу обраної сім’ї та неминучу природу любові та підтримки.