Усе своє життя я жив з мамою. Батько пішов із сім’ї, ще до мого народження, а бабуся з дідусем жили в іншому селі. Мама завжди дбала, аби я ні в чому не знав нужди та не відчував себе гіршим за однолітків.

Вона працювала на двох роботах, щоб влітку я не просиджував вдома, а міг весело відпочити в таборі чи у санаторії. Подбала і про мою хорошу освіту.

Коли я закінчив університет, то зміг знайти хорошу роботу. Вже за два роки отримував вдосталь, щоб забезпечувати себе та допомагати мамі. Зробив ремонт у її квартирі, купив нові меблі та побутову техніку. Хотів віддячити їй за всі старання. Тепер вона не руками пере, а має хорошу пральну машину з сушаркою.

Згодом я зустрів свою майбутню дружину Олесю. Через пів року стосунків, запропонував їй вийти за мене заміж. Вона дала згоду й за кілька місяців ми одружились.

В шлюбі в нас народився синочок. Милий хлопчик, після появи якого, у нашому домі зник спокій.

А все тому, що мама хотіла допомагати Олесі няньчитись з дитиною. А дружина не хотіла приймати від неї допомогу. Вона чомусь вважала її сторонньою людною, не приймаючи від неї ні порад, ні подарунків. Коли я намагався з’ясувати в чому справа, то просто відмовчувалась.

Минуло зовсім небагато часу, як Олеся заявила, що не хоче, аби мама приходила до онука. Хоча її матір була постійною гостею в нашому домі. Мене це не влаштовувало та обурювало таке ставлення до рідної людини. Я не розумів у чому причина такого зверхнього ставлення дружини до моєї мами. Не пригадую, щоб вони сварились чи, щоб моя мама якось її ображала. До того ж до її мами я ставлюсь приязно і з повагою.

Якось я таки не витримав та висунув ультиматум, або Олеся перегляне своє ставлення до моєї мами, або хай повертається без копійки в кишені та без нашого сина до себе в село.

Дружина зрозуміла, що я не жартую. Кілька днів ображалась, не розмовляла зі мною, а потім я побачив позитивні зрушення у її поведінці. Моя мама нарешті могла до нас приходити й бавити онука скільки забажає.

Досі не розумію, чому раніше вона з таким негативом ставилась до моєї матері. Та головне, що їх стосунки налагодились і в нашому домі знову мир та злагода.

КІНЕЦЬ.