Я працюю в магазині, у великому торговому центрі. У нас з дисципліною все жорстко, тому, коли мій день народження випав на робочий день, я не змогла взяти вихідний. Все за правилами. Так як я працюю до сьомої вечора, з чоловіком вирішили, що святкувати як звичайно, тобто з великим застіллям і з численними родичами не будемо, просто запросимо наших батьків до нас на чай з тортиком.

Так склалося, що у мене не такі вже й теплі стосунkи з матір’ю чоловіка, а свекор завжди тієї ж думки, що і його дружина. Так ось, вони хотіли для їх сина ідеальну дружину-домогосподарку, а я не така. Я звичайна дівчина, яка не хоче сидіти вдома, а працює, яка може після обіду поставити посуд в мийку і помити лише ввечері.

Чи може пилососити не кожен день, а через день або два. Багато хто так робить, може у людини немає настрою, бажання цього робити, або він втомився після робочого дня. Але свекруха вважає, що ідеальна невістка не втомлюється, все робить все вчасно, у неї завжди ідеальна чистота, повний холодильник, а якщо і втомлюється або не встигає, нехай сидить вдома. Чоловік мені каже: — Не бери в голову, не звертай уваги.

Але мені іноді буває приkро, і я засмучуюсь. Так от, я зателефонувала свекрусі і запросила на чай. — Чекаємо вас о 8 вечора у нас! Я після роботи, готувати не буду, просто поп’ємо з вами чаю з тортом. Свекруха відповіла мені — Могла б трошки змусити себе, відпроситися з роботи і приготувати нормальну вечерю. А то, що це? Запрошуєш гостей на день народження з порожнім столом. — Відпрошуватися я не можу. Ми з чоловіком так вирішили, зробимо так.

Чекаємо вас, — відповіла я і поклала трубку, щоб наша розмова не перетворилася на сварkу. Не уявляєте, як я здивувалася, коли свекруха в обід з’явилася у мене на роботі. — Ми не можемо прийти ввечері, — сказала вона і простягнула мені тисячну куnюру, — ось, тримай, це наш обов’язок. — Ви мені нічого не повин ні. — Але у тебе сьогодні день народження, — додала вона. — Так, але мені нічого не треба, — сказала я і повернула гроші.

— Гм, вам не догодиш, — сказала свекруха з іронією, забрала гроші і пішла. Увечері приїхав за мною чоловік, з великим букетом. А я без настрою. Весь день думала, що не буду розповідати, що сталося. Але навіщо приховувати? І все виклала йому. Він набрав матері, вийшов з машини, поговорив з нею. Обличчя в нього було незадоволене. Потім повернувся. — Поїхали додому, тебе там чекає подарунок і твій улюблений торт! — сказав він з посмішкою на обличчі. Люблю його.

Джерело