Дві літніх жінки сиділи біля мене на зупинці і розмовляли. Я була дуже близько до них, тому мимоволі слухала їхню розмову. Цим жінкам було близько шістдесяти п’яти років, але виглядали вони чудово і були одягнуті модно. Було видно, що жінки дбають про свій зовнішній вигляд.

Одна з жінок переконувала свою подругу піти салон краси і зробити манікюр.

– Галю, я не знаю чи я піду на манікюр. Цього місяця я хочу зекономити. За манікюр мінімум чотириста гривень потрібно буде заплатити.

– А може нові стрижки собі зробимо, вони будуть коштувати дешевше за манікюр.

– Але ми уже не молоді, перед ким ми будимо вихвалятись новими стрижками.

– Ми стрижки зробимо для себе. Нам ще небагато залишилося жити, потрібно насолоджуватись кожним днем.

– Так, ти права. А може у театр сходимо. Я б хотіла подивитись виставу.

– Я не хочу в театр. Я хочу в кінотеатр. Я хочу подивитись фільм у форматі 3D.

– Не люблю я фільми дивитись! Як не хочеш у театр, то можемо піти у філармонію.

– Ні, я б хотіла піти у оперний театр.

– Добре, я теж хочу подивитись оперу.

– Домовились! Сьогодні підемо у оперний театр.

Вони сіли у маршрутку, а дивилась їм у слід. Як добре, що ці жінки дбають про себе і підуть у оперний театр.

Багато моїх знайомих, які є молодшими за них перестали насолоджуватись життям. Вони живуть заради своїх сімей, а не заради себе. Я вважаю, що це не правильно, бо життя одне і потрібно його цінувати.

КІНЕЦЬ.