Олеся була з тих жінок, яку навіть бабусі під під’їздами любили. Вихована вона була у суворості, адже двоє батьків були вчителями. Виросла дівчина й точно знала рамки допустимого і за них ніколи не виходила. В школі вчилась на відмінно, вступила в інститут на державне і там завжди витягувала на стипендію. Особисте життя теж не будувала, адже батьки давно знайшли її хорошого кандидата. Батьки між собою товаришували, тому й вирішили дітей одружити, а Олеся звикла коритися усьому, чого хотіли від неї батьки.

Так і вийшло, що під вінець вона йшла з нижчим за неї, повненьким з прищами та в окулярах хлопця з іменем Марко. Проте на зовнішність дівчина б не зважала, якби він не був «маминим мазунчиком».

Жити з батьками молодята не стала, адже давно Олеся отримала від бабусі у спадок однокімнатну квартиру. І здавалося б, що можна жити, проте свекруха і тут їм спокою не давала. Хоч і жила за годину їзди від них, але приїжджала ледь не щодня.

В основному приїжджала саме до невістки, щоб проводити її навчальні уроки з готування, прибирання й життя. Згодом так почала керувати у квартирі, що не встигла Олеся оглянутися, як почався ремонт. Коли минуло кілька місяців, то свекруха почала відверто критикувати невістку за те, що вона досі не вагітна, а вже мусила бути. Кілька разів вона навіть говорила дівчині, що та хвора і її потрібне лікування, адже у її сина не могло бути проблем.

Якби ж лише свекруха була така, але ж горе-чоловік також її постійно почав і все докоряв, що у його мами все краще виходило. Здавалось, вона могла б бути ідеальною, але її все одно ніколи не вийти на один рівень зі свекрухою.

Олеся не хотіла дітей від цього чоловіка і жити з ним вона не хотіла. Проте до лікаря обстежитися відправилась, адже саму їли думки про те, що з нею дійсно могло бути щось не так. Проте аналізи підтвердили, що з нею все добре, цілком здорова й готова до запліднення. Тоді вона й чоловіка завела туди й лікарі повідомили, що він дійсно потребує лікування.

Марка наскільки образили слова лікаря, що він ледь не плюнув йому в обличчя, а після зателефонував мамі… Коли вони повернулися з лікарні, то на порозі їх вже чекала свекруха з криками: «Та ти того лікаря купила! Сама завагітніти не здатна, то мого сина звинувачуєш! Непотріб така!»

Після цих слів щось в Олесі змінилось. Вона зрозуміла, що більше цього терпіти не може. Вигнала свекруху й колишнього чоловіка, а їх речі викинула.

Після цього і свекруха і колишній чоловік намагалися зв’язатися з дівчиною, проте вона твердо вирішила, що тепер сама керуватиме своїм життям.

КІНЕЦЬ.