З дружиною прожили 11 років, стосунки були нормальними, і нічого не віщувало лиха. Останнім часом став помічати, що дружина йде на кухню, щоб поговорити телефоном.

Коли спитав, з ким така секретна розмова, відповіла, що з мамою. Раніше вона цього не робила. Вирішив подивитися телефон, справді розмовляла з тещею, я й заспокоївся.

Батьки дружини живуть в іншому місті і завжди приїжджали до нас раз на рік, а потім кілька разів на рік на свята їздили до них ми. Потім дружина почала їздити частіше і одна, сказала, що мама трохи прихворіла, і їй потрібна допомога, а мені там нічого робити, краще, якщо я буду з дитиною вдома.

Донька ходить до третього класу, і щоб вона не пропускала уроки, я залишався вдома. Після приїзду дружина постійно розмовляла з тещею, і я знову нічого не підозрював.

Як виявилося пізніше, вона розмовляла з чоловіком, з яким там познайомилася і якого познайомила з батьками. Він став приїжджати до них, щоб поговорити з моєю дружиною з тещі телефону, щоб я нічого не запідозрив.

Теща підтримувала їхні стосунки, тому що в нього є гроші, квартира, машина, а в мене крім роботи немає нічого. Мені 33 роки, житла свого немає, але ми планували роки через два взяти кредит, виплатити свою квартиру (зараз винаймаємо).

Але, мабуть, дружина не стала чекати, і коли підвернувся слушний варіант, зважилася на розлучення, а її батьки, хоч як це дивно, її підтримали. Незважаючи на те, що у нас є дочка і їй тепер доведеться переїжджати до того міста, оскільки вона категорично не згодна залишити дитину зі мною.

Дочка не хоче їхати, звикла до школи, тут у неї друзі та й столицю не порівняти з маленьким містом. Але що я можу зробити?

Дружина пообіцяла, що я зможу забирати доньку на канікули до себе, але подзвонила і попросила, щоб вона поки пожила зі мною. Я був здивований, але дочка сказала, що чула, як мама з цим дядьком лаялася через неї, я зрозумів, що дитина йому не потрібна, і він розраховував, що вона залишить дочку чи мені, чи своїм батькам.

Що буде далі, я не знаю, мені шкода дочка, але разом з тим розумію, що дружина швидше віддасть її батькам, ніж мені. Назад я її не прийму, за жодних обставин, навіть заради дочки, яку дуже люблю.

КІНЕЦЬ.