Протягом багатьох років моя кар’єра була зосереджена на нерухомості в межах мого рідного міста, але коли старий друг, також і мій колишній однокласник, звернувся до мене за порадою та пропозицією роботи, відмовити йому здалося неввічливим.

Підступ полягав у поїздці до віддаленого села, і я засумнівався, кому потрібні такі старовинні будинки, коли зараз мають попит більш сучасні котеджі ближче до міста. Коли я в’їхав у село , мій скептицизм був спростований.

Будинки були на диво доглянутими, з міцними парканами та блискучими дахами. Всупереч очікуванням, село таки випромінювало охайність і процвітання, без клішованого вигляду звичних селищ, і бабусь, що пліткують на лавках.

Цікавість спалахнула, і мені різко захотілося дізнатися про вартість тутешньої нерухомості. Будинок мого друга, зокрема, вражав уяву – можливо, один із найкращих у цьому районі та з усіх тих, що я бачив.

Будинок, який належав його дядькові-затворнику, був просторим, з відкритою кухнею, складом дров і чудово доглянутим сараєм із книжковими полицями.

Інтер’єр був чудовим, оформленим зі смаком, починаючи від кухонної плитки та закінчуючи підлогою у всьому будинку. Продавати такий будинок було навіть шкода; він здавався ідеальним місцем для літнього відпочинку. Тим не менш, ми виставили його на продаж за завищеною ціною, і він швидко продався.

Друг був у захваті, як і покупці, а я вперше відкрив для себе цінність сільської нерухомості. Цей досвід змусив мене замислитися над диверсифікацією свого портфоліо.

Ці сільські будинки мають незаперечний шарм; показувати їх клієнтам – суцільне задоволення для мене.

Це настільки сильне тяжіння, що я, який колись мріяв виключно про міські квартири, тепер розглядаю ідею володіння сільським будинком із лазнею та яблуневим садом. Можливо, ця історія відкрила для мене новий шлях та нові прагнення.