Нещодавно в мене відбулася розмова з моїм старим другом, який повідомив мені, що переїжджає зі своєю дружиною та дітьми до трикімнатної квартири своїх батьків.

Коли я запитав, як його батьки взагалі зможуть жити з ними в такій тісноті, друг впевнено відповів, що насамперед він перевезе своїх батьків до своєї однокімнатної квартири.

Він вважав, що, будучи пенсіонерами, його батькам потрібно менше місця, ніж йому та його сім’ї.

Ця розмова сильно вразила мене і викликала обурення.

Я твердо переконаний, що людям похилого віку потрібно більше місця, оскільки вони, як правило, проводять більше часу вдома, особливо, якщо їхнє здоров’я не дозволяє їм часто виходити на вулицю.

Однокімнатна квартира підійшла б молодій, активній людині, яка проводить більшу частину свого часу на вулиці та на роботі, але точно не літній людині.

Проживання в одній кімнаті може призвести до конфліктів між подружжям та порушити мир у сім’ї.

Наприклад, комусь може знадобитися поспати вдень, тоді як інший може захотіти подивитись телевізор на повну гучність.

Тому я рішуче проти ідеї жити зі своїми батьками чи батьками моєї дружини, особливо в однокімнатній квартирі. У гіпотетичному майбутньому я не погоджуся жити у такому тісному просторі зі своєю дружиною.

КІНЕЦЬ.