Коли ми переїхали до тітки мого чоловіка, моя мама була дуже стурбована. Вона радила нам не поспішати й попереджала, що ми можемо дуже швидко опинитися без даху над головою. Знаючи цих родичів, вона хвилювалася за наш добробут. Однак я заспокоїла її, що тітка Ніна – добросерда жінка і нам не варто хвилюватися.

У тітки Ніни була чудова трикімнатна квартира, яку вона успадкувала від свого заможного чоловіка, якого не стало вісім років тому. Вона була фінансово стабільною і не потребувала грошей. Хоча їй було шістдесят дев’ять років і вона жила сама, ми пообіцяли допомагати їй у всьому і були вдячні за можливість пожити з нею.

Ми не поспішали з ремонтом, який тітка Ніна хотіла, щоб ми зробили, і брали на себе оплату комунальних послуг, прибирання та приготування їжі. Однак з часом тітка Ніна втратила терпіння і стала говорити про це вже прямо з незадоволеним виразом обличчя. Ми пообіцяли зробити ремонт, але не хотіли робити ремонт під тиском.

Якось я пішла з роботи завчасно через погане самопочуття і повернулася раніше. Припустивши, що тітка можливо дрімає, я тихо відчинила замок своїм ключем. Однак, вийшовши в коридор, я почула, як вона розмовляла на кухні з моєю свекрухою. Я хотіла привітатися з ними, але їхня розмова мене насторожила.

Вони обговорювали мене і мого чоловіка, причому тітка Ніна висловлювала гнів, що ми досі не почали ремонт. Мало того, вони планували виселити нас і заселити сестру мого чоловіка цього місяця. Я дізналася, що тітка Ніна не мала наміру передавати спадщину моєму чоловікові; це був лише виверт, щоб прискорити ремонт. Попередження моєї матері виявилися точними.

Коли вони продовжували лаяти нас, я мовчки увійшла до кімнати й стала на порозі. Побачивши мене, моя свекруха злякалася й одразу ж розгорнула тираду, звинувачуючи мене в тому, що я їх налякала. Однак я поставила їй одне запитання: “Невже ви настільки не дбаєте про свого сина, що так маніпулюєте та обманюєте його?”.

Тітка намагалася виправдати свої дії, але я зібрала речі й пішла. Ми тимчасово переїхали до моєї мами, хоча я хотіла жити окремо. Хоча я не мала ворожості до своєї матері, яка була хорошою та турботливою і ніколи б не заподіяла шкоди моєму чоловікові, мені було важко довіряти комусь після цього випробування. Чи може хтось щиро зневажати свою дитину до такої міри, що вдається до обману і маніпуляцій?

КІНЕЦЬ.