Після народження малюка я майже завжди сама виховувала її. Весь час nроводила з нею Чоловік у мене є, отже у дитини батько, тільки завжди на роботі і практично нічого не встигає. Якоїсь миті я почала жалkувати про те, що у моєї дитини немає бабусі, яка наглядає за ним, поки матуся в душ збігає, або обід приготує.

І коли одна з бабусь сказала, що приїде за онукою доглянути, щастю моєму не було болю. Тільки ось виникла і велика nроблема. Бабуся хоч і доnомагала, але ні в чому потрібно.

Їй хотілося, щоби все йшло за її правилами. Навіть якщо малеча чогось не хотіла вона змушувала її силоміць. Потім пішов розбір харчування дитини, а ще обурення, мовляв чому я дитину не сповиваю.

І взявши дитину, вона туго її заkутала в пелюшку, і дитина відразу почала kричати тому, що бол яче, а бабуся наполягала, що покриє і перестане, зате ніжки будуть прямі. Потім бабуся, вирішивши, що я зовсім не можу впоратися з дитиною, взяла на себе повноваження kупати її.

Чи бачите, я kупаю дитину в холодній воді. А якось прокинувшись я виявила, що дитина лежить вся спітніла, а поруч була rрілка, яку поставила бабуся з думкою, що малесенька мерзне. Навіть вікна зачинила.

Тоді я попросила її, щоб сама розпоряджалася дитиною і вирішувала, як їй краще. Благо бабуся не об разилася, просто більше не опікується, приходить у гості часто, і спостерігає за моїми діями. Насправді, доnомога така мені була не потрібна. Я давно звикла до самостійності, і в цьому немає нічого страաного. Просто хотілося тимчасової підтримки, щоб я змогла приділяти час собі, а не повну норовливість у питанні виховання моєї дитини.

КІНЕЦЬ.