У мене є рідна тітка, мамина рідна сестра.

Тітка Олеся має лише одну доньку, Вікторія 10 років тому вийшла заміж, за цей час має троє дітей.

А 5 років тому вона поїхала з чоловіком в Португалію. Там її свекруха вже дуже багато років працювала, обжилася добре, а потім купила своєму синові квартиру і покликала туди його з дружиною та дітьми.

Жили вони там дуже добре, адже чоловік Вікторії відразу на роботу добру влаштувався, так, як мати йому вже давно місце там добре знайшла і приберегла його для сина свого.

Роки минали, Вікторія мамі лише телефонувала, але не приїжджала. Ми всі розуміли, якщо чесно, вона в чужій країні, там її сім’я. Куди вона приїде з двома малими дітьми?

Самій важко, адже чужа країна, чужі звичаї, чужа мова.

Вікторія весь час присвячувала сім’ї, ще й на підробітки ходила. Жили непогано, але працювали багато.

А згодом моя тітка Олеся занедужала. Телефонувала доньці, та її лише шкодувала, казала, що розуміє, але приїхати не може, просто немає можливості зовсім.

Згодом вона передала матері 500 євро на лікування. На тому й все.

Тітка Олеся стала просити мене, щоб я доглядала за нею, адже розуміла, що від доньки допомоги не дочекається зовсім. Мама моя часто до неї заходила, допомагала чим могла.

Згодом їй стало їй геть недобре і тітка стала дуже просити мене, щоб я її доглядала, а вона мені перепише квартиру свою. Тітка мене попередила, що своїй доньці все сказала і вона не проти.

Мамина сестра пояснила, що Вікторія не заперечує, бо влаштувалася за кордоном, додому повертатися не збирається. Тому вона зовсім не проти, що за її мамою доглядатиму я і квартира мені дістанеться, адже вона в Португалії залишиться назавжди і їй там є де жити.

За тіткою я доглядала майже 3 роки. Та хвороба була непроста.

Згодом моєї тітки не стало.

З Португалії приїхала Вікторія з дітьми, стала плакати, скаржитися на життя, сказала, що попрощатися приїхала з матір’ю і, швидше за все, залишиться в Україні.

Тоді двоюрідна сестра мені вперше розказала, що вона дуже погано жила всі ці роки з чоловіком, їй постійно докоряла свекруха в усьому, чоловік завжди ставав на сторону матері і їй було там зовсім не солодко.

А зараз вона додому повернулася, побула трохи в Україні і зрозуміла, як добре вдома, хоче залишитися з дітьми. Адже з таким чоловіком жити більше не хоче, вона нещаслива з ним. А хоче нове життя будувати вдома.

Я була дуже здивована такому оберту подій.

Кажу, мовляв, Віко, то ж квартира моя!

А вона з круглими очима відповідає мені, що нічого не знала про це, що мама їй про це зовсім нічого не говорила.

Мовляв, вона б ніколи не погодилася на це. Як це віддати квартиру, яка по праву належить тільки їй?

Прощання з тіткою я організувала сама, Вікторія лише моїй мамі дала 400 євро, сказала, що більше немає.

Я така здивована зараз, що словами не передати. Тепер навіть не знаю, що робити мені?

Квартиру цю тітка дійсно оформила на мене. Але, як тепер дізнатися, чи вона говорила з донькою про це?

Тітка постійно мене запевняла, що її донька все знає, а я навіть не говорила про це з Вікторією, адже до кінця не могла зрозуміти, чому вона мамі не допомагає.

Моя двобюрідна сетсра тепер каже, що нічого не знає про це, бо мати їй нічого не говорила.

Вже місяць минув, як Вікторія з дітьми живе в квартирі своєї матері, каже, що покидати її не збирається, бо це її квартира з дітьми.

Плаче, що їй немає куди їхати, адже за кордоном у неї життя немає і тут їй нікуди їхати, це її дім.

А я не знаю, що маю зараз робити? Ну як мені вийти з цієї ситуації?

Я тітку доглянула свою, так правда, за квартиру. Але хіба я щось погане зробила комусь?

КІНЕЦЬ.