Близько двадцяти п’яти років тому я вийшла заміж вперше. З Юрою я познайомилася на дні народження у подруги. Ми сподобалися одне одному, почали зустрічатись.

Потім Юрко запропонував мені вийти за нього заміж, і я погодилася. Однак прожили ми разом не довго – лише три роки. Справа в тому, що я по-справжньому закохалася… у свого колегу по роботі.

Я тільки влаштувалась на роботу в офіс, як він почав теж подавати мені знаки уваги. До чоловіка мої почуття охолонули. Я не могла обма нювати його, бо це було б нечесно. Та й жити я так теж не могла. Дітей ми не мали, нічого нас не тримало. Я сказала правду Юрі.

Ми розлу чилися спокійно, без сва рок, хоч він і був скривджений на мене. Я знала, що Юрко потім одружився і в нього народився син. Ми з Ігорем також зіграли весілля.

Незабаром у нас з’явилася донечка Діана. Час швидко промайнув. Незабаром наша дівчинка подорослішала. Нещодавно Діана повідомила, що збирається вийти заміж за Максима, якого вона нескінченно любила. Із цим хлопцем донька зустрічалася кілька місяців.

Максим сподобався мені та моєму чоловікові. Порядний і вихований хлопець. Діана сказала, що у вихідні до нас у гості прийде Максим та його батьки на сватання та знайомство.

І ось настав цей день. У двері постукали, і я з хвилюванням пішла зустрічати гостей. Але яким було моє здивування, коли в батькові Максима я впізнала свого колишнього чоловіка. Оце сюрприз! Я була просто приголомшена.

Після сватання і вечері нам вдалося з Юрієм залишитися віч-на-віч. Виявилося, що він не тримає на мене зла і зовсім не обра жається. Навпаки, він дуже щасливий, що наші діти покохали одне одного і вирішили одружитися. Ось такі історії можуть статися у житті!

КІНЕЦЬ.