Я завжди вважала себе щасливою жінкою і мамою.

У мене вже двоє досить таки дорослих дітей. Син і донька.

Обоє вже сімейні люди і живуть окремо від мене.

У мене двоє онуків, по одному від кожної дитини.

Я їх, щиро кажучи, дуже люблю, але є одне велике «але», напевно, на жаль, для мене.

Мої діти мають досить таки хорошу роботу, тому весь час багато працюють не маючи часу на домашні справи.

Тому, після народження дітей у них не було можливості сильно з ними няньчитися, адже вони мали подбати про своє майбутнє і майбутнє своїх дітей.

Доводиться багато працювати, щоб кар’єра йшла вгору і не стояла на місці.

Якщо своєму синові в цьому плані легше, у нього є дружина, яка сидить постійно в дома з дитятком, то доньці довелося вибирати між дитиною та своєю кар’єрою.

У сьогоднішньому світі не можна втрачати жодної можливості на краще життя, інакше нічого в майбутньому не будеш мати, тому, я вважаю, що потрібно старатися поки ти молодий і все робити для цього.

Дочка довго радилася зі своїм чоловіком, і було вирішено, найняти дитині хорошу няню, а вони будуватимуть кар’єру свою, щоб забезпечити свою сім’ю дуже добре на майбутнє.

Але пошуки вже аж надто затягнулися, і мені було запропоновано поки посидіти з малюком.

Я, думаючи, що це ненадовго, відразу погодилася, адже це моє рідне дитятко, як я можу їм не допомогти, я ж мати і бабуся.

Син же мене пошкодував і відразу вирішив цю проблему сам без участі моєї.

Він з дружиною знайшли хорошу знайому, яка має досвід роботи з маленькими дітками.

Вона вже вийшла на пенсію, тому для неї це відмінна підробіток.

Таким чином, вони і себе звільнили в денний час, і дитина під дуже хорошим наглядом доброї людини.

Мій власний син платить їй гарну зарплату, яка стимулює цю жінку виконувати свою роботу на відмінно.

Дитина завжди доглянута та нагодована, все зроблене вчасно. Ще й няня їм трапилася така, що й вечерю може їм приготувати, коли ті з роботи повернуться, якщо має час, загалом, все добре у них з цим складається.

А ось дочка моя рідна зі своїм чоловіком, зятем моїм, мабуть вирішили заощадити на няні.

Адже мама і сама прекрасно справляється без сторонньої допомоги.

І це при тому, що їхні доходи ніяк не менше доходів мого сина.

Я дуже добре знаю, що для них не проблема найняти хорошу людину, яка на професійному рівні буде займатися їхньою дитиною, але вони хочуть зекономити.

Я не хочу сказати, що мені не хочеться сидіти з моїми онучатами, але це не означає, що мене можна використовувати, як безкоштовного працівника ще й щодня з ранку до вечора.

Тим більше, що мене попросили тимчасово посидіти з дитиною, а не переймати усі обов’язки батьків.

Я, після повного трудового дня з маленьким дитям, не в змозі що-небудь зробити у себе вдома. Для мене це дуже важко вже. Та й допомоги від зятя я особливо не спостерігаю.

Знаєте, іноді дивлюся, як поводиться мій рідний син по відношенню до мене, і як поводиться дочка зараз зі мною.

Останнім часом у мене складається таке враження, що для дочки я просто перетворилася в постійну няньку для дитини.

До того ж – безкоштовну.

А для сина я залишилася, як і раніше, найулюбленішою матусею, хоча роки минають і він вже повністю доросла та самостійна людина.

Тільки від нього я можу почути слова турботи і хвилювань за мене.

Лише він приходить до мене у вихідний день з родиною, і приносить частування для чаювання.

Ми цілий день проводимо разом, причому я відпочиваю як морально, так і фізично. Діти самі все роблять, а мені віддають онука.

Я багато разів запрошувала свою дочку з родиною прийти до мене у вихідний день, щоб побути всім разом.

Але у відповідь від неї завжди чую одне й те саме: постараємося знайти час. Але, звісно, що того часу для мене вони не знаходять.

Донька з зятем вважають, що їм нічого ходити ще до мене, адже я сама ходжу до них щодня.

До теперішнього моменту так і не знайшли часу для мене та своєї родини!

Ось і виходить тепер, що я їй потрібна тільки як безкоштовна няня, на тому і все.

Від усвідомлення цього мені стає гірко на душі, а поділитися ні з ким.

Мало того, що дитину на мене зіпхнули, так ще і часу на мене знайти не можуть!

Подумую зараз поставити їм умову: або платіть мені гроші за працю мою, або вирішуйте свої проблеми вже без мене.

Та знаю добре свою доньку, вона образиться на мене за це.

Але з таким ставленням до себе я теж не згодна.

Ось тільки не можу навіть передбачити, яким буде їх відповідь. Хіба я не права? Я теж людина і хочу пожити ще для себе, адже роки минають швидко.

Як тут правильно зробити в моїй ситуації?

КІНЕЦЬ.