Донька готує маму до знайомства з 40-річним хлопчиком Петею.

 

Мамо, сьогодні дуже важливий день, — почала Жанна. -І Що у нас тут трапилося? -Сьогодні до нас у гості прийде мій хлопчик Петя. -Ти Що, товаришуєш з хлопцями? -Ну так, мам, мені скоро 30, не тільки з дівчатками мені дружити. Тож прийде хлопець Петя. -А що він ще в пісочниці грає?

-Що? Мамо, чому ти знyщаєшся з мене! Яка ще пісочниця, Петі 40 років. -Отже, він у пісочниці найголовніший, — усміхнулася мама. -Взагалі він працює начальником.

-Сподіваюся, не начальником дитячої колонії. Мій перший чоловік таким начальником працював. І що ти думаєш, приносив з роботи тільки списані матраци та тапочки. Тобі що, тюpемні капці потрібні? -Мамо, Петя не такий начальник. -А Тоді чому ти його хлопчиком весь час називаєш?

У мене перед очима постає образ якогось неотесаного 40-річного «хлопчика» у пісочниці. -Ну він хлопець мій тоді. -Та він старий хмир! -Мамо, перестань. Ти його ще не знаєш, а вже принижуєш. Він начальник на митниці. -Ах митниці …

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩