Андрій та Мар’яна зустрілися на вечірці у спільних знайомих. У них виникла взаємна симпатія, тому коли хлопець запросив її на побачення та з радістю погодилась. Обоє з нетерпінням чекати першого побачення. Андрій запросив дівчину до театру.

Хлопець чекав на Мар’яну біля її дому, тримаючи в руках величезний букет півоній. Доки він там стояв, то помітив що за деревом ховається якийсь чоловік. Скоріш за все безхатько, подумав Андрій, бо незнайомець мав досить неохайний вигляд.

Чоловік побачив, що його помітили й вийшов на зустріч. Він запитав Андрія котра година, а коли той відповів, то подякував та пішов геть.

За п’ять хвилин біля Андрія вже стояла його пара на цей вечір і вони пішли на запланований захід. Біля театру хлопець знову помітив того самого безхатька. Стало зрозуміло, що той не випадково там опинився, а слідкує за ними.

По закінченню вистави молода пара вирішила перекусити, повечерявши у кафе. Вони багато розмовляли, у них було вдосталь спільних тем. Андрій визирнув у вікно й знову помітив незнайомця, якого зустрів біля Мар’яниного дому. Безхатько стояв під вікном та спостерігав за людьми, що сиділи усередині.

Хлопець здогадався, що той чоловік, мабуть, немає чого їсти, тому купив йому чаю та коробку тістечок. Він виніс це все на двір, щоб пригостити дивного незнайомця. Безхатьку був приємно здивований та подякував за щедрість.

Романтична атмосфера та цікава бесіда сприяли непомітному плину часу. Пара й не помітила, як надворі стемніло. Дорогою додому, до них причепились два нетверезих молодики, які явно шукали пригод на вечір. Андрій зрозумів, що по хорошому вони не відчепляться й доведеться захищатись.

Один з них почав штовханину й розв’язалась бійка. Та за мить біля них опинився чоловік, який цілий вечір переслідував пару і якого Андрій пригостив біля кафе. Він став на сторону Андрія і хлопці вирішили з ним не зв’язуватись та втекли.

Мар’яна довго дивилась на незнайомця, а потім здивовано запитала:

– Батьку, це ти? Що це за одяг на тобі? Поясни, що тут відбувається?

Андрій був ще більш здивований, а безхатько усміхнувся та промовив:

– Я хотів перевірити який новий кавалер моєї доньки насправді. Тепер я побачив, що ти за людина. Ти виявився добродушним та щедрим, бо не прогнав мене, а дав поїсти. До того ж ти справжній мужній чоловік, бо сміливо захищався.

Я спокійний за свою доньку, вона у надійних руках і не проти ваших відносин. А тебе, Андрію, чекаю завтра до нас на вечерю, я одобрюю вибір Мар’яни. Їй дуже пощастило зустріти таку добропорядну людину.

Вчинок батька дав зрозуміти Андрію, що той дуже любить свою доньку та піклується про неї, раз вирішив провести такий експеримент з переодяганням. Він просто хотів переконатись, що донька зустрічається з хорошою людиною.

КІНЕЦЬ.