Дочка сказала мені, що в неділю до нас прийде її наречений. Я зраділа, але коли дізналася хто він, трохи дар мовu не втратuла.

 

— Мама, сядь. Я хочу дещо тобі повідомити. — Не ляkай мене, дочко. — Ні-ні, це хороша новина. Я хочу познайомити тебе з моїм чоловіком. Можна він в неділю до нас прийде? — Ого, яка новина. Можна, звичайно. І коли ти подорослішала? Головне «з моїм чоловіком», — і Ліза розсміялася.

— Вуса у нього вже є, у твого чоловіка? — Мамо, йому сорок років. Вся воля знадобилася Лізі, щоб не висловити своє здивування, благо в цей момент вона відвернулася за чашкою. Трохи помовчавши. Ліза сказала: — Ну що ж, значить в неділю і познайомимося , — і вона вийшла з кухні. Всередині у Лізи все вирувало. У її дочки наречений, який старший Лізи на два роки. Боже, ну чому б їй не женихатися з яким-небудь однокурсником.

Та й взагалі, коли вона встигла вирости. Ліза згадала той згорточок що сопів, який їй принесли на годування. З чоловіком вони розлучилися незабаром після народження дочки, так що виховувала вона її одна. Ну, як виховувала, бігала з однієї роботи на іншу, щоб дочка її ні в чому не потребувала.

Поки дочка була маленькою, з нею сиділи батьки Лізи. А останні років вісім, дівчинка була надана сама собі. Так що сьогоднішня новина-це її, Лізин прокол. Треба було більше спілкуватися з власною дитиною, пояснити їй що до чого. Ліза не могла зрозуміти, чим її дитину міг зацікавити такий дорослий чоловік. Це ж різні покоління, різні інтереси, різні темпераменти.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩