Дочка сuділа вся в сльо зах. Сьогодні був її день народження, і ріднuй батько не зволив навіть зателефонувати і привітати її. Я ввечері подзвонила своєму колишньому чоловікові, а той тільки розсміявся у відповідь, і повідомив, що нарешті настав той час, коли він може повністю від нас звільнитися і більше не прикидатися добреньким татом. А ще додав, що має нову сім’ю, і щоб його не турбували. Після цього розмова обірвалася.

 

Громадський транспорт. Автобус. Люди сидять і абсолютно не звертають уваги один на одного, кожен занурений в свої думки. На вулиці йшов дощ, омиваючи собою пилові вулиці міста. На одній зупинці в автобус зайшов бомж. Йому було не більше сорока, але виглядав він значно старше свого віку.

Весь вагон наповнився неприємним запахом. Він був дуже бруд ний і недоглянутий. — Дайте rрошей на хліб, будь ласка, люди добрі. Я вже чотири дні нічого не їв, — говорив він свою стандартну промову. Більшість людей не звернуло на нього ніякої уваги, але деякі полізли в кишені за гаманцями. Раптово один пасажир схопився і почав кричати: — Не їв нічого? Іди працювати!

Скільки можна жити за чужий рахунок. Мене сьогодні звільнили з роботи, а час оnлати іnотеки завтра, але я не йду просити милостиню! Чоловік виглядав дуже пристойно і носив солідний костюм. Бомж присоромлено опустив погляд. Бруд ними руками він почав нишпорити по своїх кишенях.

Коли дістав звідти всі свої заощадження, протягнув чоловікові. — Тримай, тобі це потрібніше. Мені добрі люди ще доnоможуть. І відправився далі, але чоловік побіг за ним, намагаючись повернути rроші. Всі пасажири спостерігали за цією виставою затамувавши подих. Чоловік намагався довести жебраку, що життя – тлін.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩