Одружений уже шість років, є дитина. Все було нормально, можна навіть сказати ідеально, доки не переїхали жити в інше місто. На цьому наполягла дружина, а я погодився.

Справа в тому, що до переїзду жили на орендованій квартирі, а тут бабуся заповідала дружині приватний будинок, досить пристойний. Крім того, що тепер є своє житло, є ще й невеликий садок, і навіть маленький городик.

Але проблема в тому, що тепер неподалік нас живуть батьки дружини, які постійно втручаються в наше життя. Насамперед її батько став командувати, що треба оновити сад і посадити нові дерева.

Я проти, бо яблуні хоч і старі, але ще нормально плодоносять, і дитині не доводиться купувати яблука, а якщо їх знищити та посадити нові, то ще треба чекати на врожай кілька років.

Теща приходить під приводом допомогти дружині, але намагається все переробити по-своєму. Вже ремонт запланувала, і внутрішні перегородки потрібно переробити.

Мене дратує те, що дружина у всьому погоджується, навіть не питаючи моєї думки. Я розумію, що будинок її, але робити все доведеться мені, і думаю, що якщо ми сім’я, потрібно зважати на мою думку теж.

Дійшло вже до того, що днями дружина сказала, що її батьки хочуть, щоб у нас була ще дитина, поки вона все одно сидить без роботи, а вони ходитимуть допомагати.

Вперше ми посварилися, я зрозумів, що дружина трохи інша, ніж я її уявляв раніше, може просто ідеалізував, а може, не було стороннього впливу. Дуже шкодую, що не продали цей будинок і не купили житло там, де жили раніше.

Ще не пізно, але гадаю, що батьки дружини не погодяться на це. А вона не стане їм суперечити. Навіщо мені такий спадок?

КІНЕЦЬ.