Близько двадцяти п’яти років тому у мене був перший шлюб. З Юрком я познайомилася на дні народженні у подруги. Ми сподобалися один одному, почали зустрічатися. Потім Юрко запропонував мені вийти за нього заміж і я погодилася.

Однак прожили ми разом не довго – лише три роки. Справа у тому, що я по-справжньому закохалася… у свого колегу по роботі. Я тільки влаштувалася в офіс, як він почав теж подавати мені знаки уваги.

До чоловіка мої почуття охололи. Я не могла обманювати його, бо це б було нечесно. Та й жити я так теж не могла. Дітей у нас не було, нічого нас не тримало.

Я сказала правду Юркові. Ми розлучилися спокійно, без сварок, хоча він і був ображеним на мене. Я знаю, що Юрко потім одружився і в нього народився син.

Ми з Ігорем теж зіграли весілля. Незабаром у нас з’явилася донечка Діана.

Час швидко промайнув. Дуже скоро наша дівчинка подорослішала. Нещодавно Діана нам повідомила, що збирається вийти заміж за Максима, якого вона безмежно кохала. З цим хлопцем доня зустрічалася декілька місяців. Максим здавався мені й моєму чоловіку порядним та вихованим хлопцем.

Діана сказала, що на вихідних до нас у гості прийде Максим та його батьки на сватання й знайомство.

І ось настав цей день. У двері постукали і я з хвилюванням побігла їх відчиняти. Але ж яким було моє здивування, коли у батькові Максима я упізнала свого колишнього чоловіка. Отакої! Я була просто шокованою.

Після сватання та вечері нам вдалося з Ігорем залишитися віч-на-віч. Виявилося, він не тримає на мене зла і зовсім не ображається. Навпаки, він дуже щасливий, що наші діти покохали один одного та вирішили одружитися.

Ось такі історії можуть трапитися у житті!

КІНЕЦЬ.